Обозначь соответствующий пример для такой области исследования зоологии, как: связь животных со средой обитания.

Рыба переваривает съеденную пищу

Волк — санитар леса, очищающий его от больных животных

В ходе дыхания ёж потребляет из окружающей среды кислород

Пингвины населяют южный полюс планеты

Корова — мясо-молочное животное

Гусеница проходит стадию куколки, прежде чем стать бабочкой

Животный мир представлен множеством организмов: от одноклеточных, до животных весом в несколько тонн

Шейный отдел лягушки представлен одним позвонком​

Во-первых, ДНК или РНК это вирус. Во-вторых, является ли он ретровирусом ли иммунитет выработать к нему антитела, которые не позволят повторно заразиться этим вирусом (ветрянка, к примеру). Насколько часто вирус мутирует. Как происходит заражение. Какие органы поражает ли зараженный передавать предрасположенность к данному вирусы по наследству. Отличается ли симптоматика у детей и взрослых ли вирус привести к онкологии. К какому типу относится (спириллы, бациллы, стафилококки, стрептококки, диплококки...). Инкубационный период вируса. Можно еще придумать, но думаю, хватит.

Білки — важливий клас біологічних макромолекул, що містяться у всіх біологічних організмах, та складаються переважно з вуглецю, водню, азоту, фосфору, кисню і сірки. Всі білки є полімерами амінокислот. Ці полімери також відомі як поліпептиди і складаються з послідовності 20 різних L-α-амінокислот, що також називаються амінокислотними залишками. Для ланцюжків довжиною приблизно до 40 залишків замість терміну «білок» частіше використовується термін «пептид». Щоб бути здатним виконувати свою біологічну функцію, кожен білок приймає одну або більше конформацій, що утворюються за до ряду нековалентних взаємодій, таких як водневі зв'язки, іонні, вандерваальсівські і гідрофобні взаємодії. Для того, щоб зрозуміти функцію білків на молекулярному рівні, часто необхідно визначити тривимірну структуру білків. Галузь біології, що займається встановленням структури білків, називається структурною біологією та використовує такі методи як рентгеноструктурний аналіз і ЯМР-спектроскопія.

Число залишків, необхідне для виконання більшості специфічних біохімічних функцій, становить близько 40—50, що, здається, є нижчою межею розміру переважної більшості доменів. Розміри білків (але не пептидів) змінюються від цієї нижчої межі до кількох тисяч залишків в багатофункціональних або структурних білках. Оцінка середньої довжини більшості білків становить близько 300 залишків. Білки також часто формують білкові комплекси, що складаються з білкових субодиниць, наприклад багато тисяч молекул актину збираються у довгі мікрофіламенти.