Объяснение:Природне середовище було, є і буде незмінним партнером людини в їх повсякденному житті. Ми черпаємо із скриньки природи всі наші багатства. Природа, її краса і велич залишаються нашим головним скарбом, нашою святинею, якій непідвладні час, мода…
В. О. Сухомлинський стверджував, що сама по собі природа не розвиває і не виховує. Залишивши дитину наодинці з нею, годі сподіватись, що вона під впливом навколишнього середовища стане розумною, глибоко морально, непримиренною до зла. Однак разом з культурою, людським впливом проявляється сила настільки сильно, що неможливо це не помічати. Тільки активна взаємодія з природою здатна виховувати найкращі людські якості.
Свідоме і бережливе ставлення кожної людини до природи можливе тільки при наявності екологічної культури, широких екологічних знань, які повинні формуватись, починаючи з дитинства. Знання екологічних норм, закономірностей розвитку природи, знайомства з загадковим світом тварин, рослин, з особливостями їх поведінки, проблемами, які виникають в їх житті, дуже часто з вини людини, дадуть можливість кожному відчути особисту відповідальність за майбутнє природи.
Лосиное стадо, /напуганное кем-то/ (об. опр.), мгновенно пересекло поляну и скрылось в кустарнике. Около минуты лыжники зорко осматривали побережье, гадая (дееприч.), куда скрылись великаны. И вдруг стадо, чего никто не ожидал, выскочило к реке, понеслось вдоль берега, но у речного изгиба, /увидев кого-то впереди/ (об. обст.), смешалось и, завернув (дееприч.), бросилось на лёд. Огромный вожак, /выгнув горбоносую морду/ и /закинув ветвистые рога на спину /(два об.обст.), во весь опор повел стадо левее небольшой, слегка дымящейся черной полыньи, /держа путь в овраг на этой стороне/ (об. обст.). Ещё один лось, две лосихи и несколько лосят, приотстав (дееприч.), врассыпную неслись в стороне от его следа. На середине реки, где снежок лишь слегка прикрывал лёд, лось-вожак (приложение) со всего разбегу заскользил, /широко растопырив передние ног/ и /присев на задние/ (два об. обст.). Он пролетел так метров десять и, /увидев совсем рядом полынью/ (об. обст.), забился изо всех сил, /стараясь остановиться/ (об. обст.), и грохнулся на бок. Стадо пронеслось мимо и, /выскочив на берег/ (об. обст.) , скрылось в чащобе. Вожак несколько раз сильно мотнул головой, /царапая рогом снег /(об. обст.), потом каким-то чудом, /сработав всеми мускулами/ (об. обст.), разом вскочил на ноги, но поскользнулся и с размаху ударился двадцатипудовой тушей об лёд. Лыжники так и ахнули, увидев (деепр.) , как над водой, среди льдинок заметалась его рогатая голова.
Объяснение:Природне середовище було, є і буде незмінним партнером людини в їх повсякденному житті. Ми черпаємо із скриньки природи всі наші багатства. Природа, її краса і велич залишаються нашим головним скарбом, нашою святинею, якій непідвладні час, мода…
В. О. Сухомлинський стверджував, що сама по собі природа не розвиває і не виховує. Залишивши дитину наодинці з нею, годі сподіватись, що вона під впливом навколишнього середовища стане розумною, глибоко морально, непримиренною до зла. Однак разом з культурою, людським впливом проявляється сила настільки сильно, що неможливо це не помічати. Тільки активна взаємодія з природою здатна виховувати найкращі людські якості.
Свідоме і бережливе ставлення кожної людини до природи можливе тільки при наявності екологічної культури, широких екологічних знань, які повинні формуватись, починаючи з дитинства. Знання екологічних норм, закономірностей розвитку природи, знайомства з загадковим світом тварин, рослин, з особливостями їх поведінки, проблемами, які виникають в їх житті, дуже часто з вини людини, дадуть можливість кожному відчути особисту відповідальність за майбутнє природи.
сподіваюсь правильно...
Лосиное стадо, /напуганное кем-то/ (об. опр.), мгновенно пересекло поляну и скрылось в кустарнике. Около минуты лыжники зорко осматривали побережье, гадая (дееприч.), куда скрылись великаны. И вдруг стадо, чего никто не ожидал, выскочило к реке, понеслось вдоль берега, но у речного изгиба, /увидев кого-то впереди/ (об. обст.), смешалось и, завернув (дееприч.), бросилось на лёд. Огромный вожак, /выгнув горбоносую морду/ и /закинув ветвистые рога на спину /(два об.обст.), во весь опор повел стадо левее небольшой, слегка дымящейся черной полыньи, /держа путь в овраг на этой стороне/ (об. обст.). Ещё один лось, две лосихи и несколько лосят, приотстав (дееприч.), врассыпную неслись в стороне от его следа. На середине реки, где снежок лишь слегка прикрывал лёд, лось-вожак (приложение) со всего разбегу заскользил, /широко растопырив передние ног/ и /присев на задние/ (два об. обст.). Он пролетел так метров десять и, /увидев совсем рядом полынью/ (об. обст.), забился изо всех сил, /стараясь остановиться/ (об. обст.), и грохнулся на бок. Стадо пронеслось мимо и, /выскочив на берег/ (об. обст.) , скрылось в чащобе. Вожак несколько раз сильно мотнул головой, /царапая рогом снег /(об. обст.), потом каким-то чудом, /сработав всеми мускулами/ (об. обст.), разом вскочил на ноги, но поскользнулся и с размаху ударился двадцатипудовой тушей об лёд. Лыжники так и ахнули, увидев (деепр.) , как над водой, среди льдинок заметалась его рогатая голова.