Склонение нас не сильно волнует, вся суть - в прямом восхождении. В день весеннего равноденствия объект с нулевым восхождением имеет верхнюю кульминацию в 12 часов дня, нижнюю - в полночь.
Прямое восхождение показывает, на сколько позже происходит кульминация. То есть нижняя кульминация Веги 20 марта происходит в 18ч 36м 56,34с.
Теперь надо учесть дату. Каждый день смещает время кульминации на 235.90947 сек назад. От 20 марта до 15 февраля 332 дня. Множим 235.90947*332 = 78322 сек
Значит Вега кульминирует в 18*3600+36*60+56.34 - 78322 = −11306 сек, то есть на 11306 сек раньше полуночи, 86400-11306 = 75094 сек = 20час 51мин 34сек
Открываем Стеллариум, проверяем: на самом деле Вега снизу кульминирует 15 февраля от 20:54 до 20:57. Ладно, пойдёт.
Найвидатніший поет епохи Октавіана Августа — Публій Вергілій Марон — народися 15 жовтня 70 року до н, е. у селищі Анди неподалік Мантуї. Майбутній засновник «золотої латини». За походженням був вельми незнатного: його батько (за одною версією) був гончарем, чи (за другою версією) поденним робітником у державного чиновника Магія, з дочкою якого він згодом одружиться. Завдяки наполегливій праці батька та фінансовій підтримці тестя сім’я Вергілія досягла певних статків, що дозволило не тільки дати синові добру освіту, але й залишити йому у спадок невеличкий маєток поблизу Мантуї. Освіту Вергілій здобував у риторичних школах Кремона, Медіолана й Рима. Не маючи ораторських здібностей, він лише один раз виступив у суді, а потім повернувся до батьківського маєтку, де займався сільським господарством і літературною працею. Перші вірші молодого поета привернули увагу впливового на той час державного діяча, оратора та історика Асінія Полліона, який між іншим, цікавився і літературою. Саме він допоміг Вергілію повернути свій маєток, який було конфісковано в ході кампанії надання земельних наділів колишнім воїнам, звільненим у запас. Для цього Асінію Полліону довелося особисто звернутися до Октавіана Августа. У період з 50 до 41 років були видані «Еклоги», більш відомі під назвою «Буколіки». Збірка, що складалася з 10 віршів-еклог, представляла собою адаптацію буколічного жанру грецького поета Феокріта у римській поезії. Вергілієвські пастухи далекі від дійсності, їхній побут у мальовничо змальованій Аркадії позбавлений прозаїчних подробиць, притаманних життю реальних пастухів. У Вергілія вони освічені, володіють витонченим стилем і пісенним даром, ведуть нескінченні літературні дискусії і змагаються між собою у поетичній майстерності. Найчастіше еклоги являють собою діалог двох пастухів. Темою пісень у більшості віршів є любовні страждання героїв. Важливе місце у пастушачих піснях посідає герой пасторального фольклору Дафніс, який трагічно загинув через прагнення противитися любовному почуттю. Отже, можна говорити проте, що «Буколіки» утверджують владу кохання, що охоплює увесь світ.
Прямое восхождение18ч 36м 56,34с
Склонение+38° 47′ 1,28″
Склонение нас не сильно волнует, вся суть - в прямом восхождении. В день весеннего равноденствия объект с нулевым восхождением имеет верхнюю кульминацию в 12 часов дня, нижнюю - в полночь.
Прямое восхождение показывает, на сколько позже происходит кульминация. То есть нижняя кульминация Веги 20 марта происходит в 18ч 36м 56,34с.
Теперь надо учесть дату. Каждый день смещает время кульминации на 235.90947 сек назад. От 20 марта до 15 февраля 332 дня. Множим 235.90947*332 = 78322 сек
Значит Вега кульминирует в 18*3600+36*60+56.34 - 78322 = −11306 сек, то есть на 11306 сек раньше полуночи, 86400-11306 = 75094 сек = 20час 51мин 34сек
Открываем Стеллариум, проверяем: на самом деле Вега снизу кульминирует 15 февраля от 20:54 до 20:57. Ладно, пойдёт.
2020-09-25_08:48
Найвидатніший поет епохи Октавіана Августа — Публій Вергілій Марон — народися 15 жовтня 70 року до н, е. у селищі Анди неподалік Мантуї. Майбутній засновник «золотої латини». За походженням був вельми незнатного: його батько (за одною версією) був гончарем, чи (за другою версією) поденним робітником у державного чиновника Магія, з дочкою якого він згодом одружиться. Завдяки наполегливій праці батька та фінансовій підтримці тестя сім’я Вергілія досягла певних статків, що дозволило не тільки дати синові добру освіту, але й залишити йому у спадок невеличкий маєток поблизу Мантуї. Освіту Вергілій здобував у риторичних школах Кремона, Медіолана й Рима. Не маючи ораторських здібностей, він лише один раз виступив у суді, а потім повернувся до батьківського маєтку, де займався сільським господарством і літературною працею. Перші вірші молодого поета привернули увагу впливового на той час державного діяча, оратора та історика Асінія Полліона, який між іншим, цікавився і літературою. Саме він допоміг Вергілію повернути свій маєток, який було конфісковано в ході кампанії надання земельних наділів колишнім воїнам, звільненим у запас. Для цього Асінію Полліону довелося особисто звернутися до Октавіана Августа. У період з 50 до 41 років були видані «Еклоги», більш відомі під назвою «Буколіки». Збірка, що складалася з 10 віршів-еклог, представляла собою адаптацію буколічного жанру грецького поета Феокріта у римській поезії. Вергілієвські пастухи далекі від дійсності, їхній побут у мальовничо змальованій Аркадії позбавлений прозаїчних подробиць, притаманних життю реальних пастухів. У Вергілія вони освічені, володіють витонченим стилем і пісенним даром, ведуть нескінченні літературні дискусії і змагаються між собою у поетичній майстерності. Найчастіше еклоги являють собою діалог двох пастухів. Темою пісень у більшості віршів є любовні страждання героїв. Важливе місце у пастушачих піснях посідає герой пасторального фольклору Дафніс, який трагічно загинув через прагнення противитися любовному почуттю. Отже, можна говорити проте, що «Буколіки» утверджують владу кохання, що охоплює увесь світ.
Объяснение:
Конспект