— Ви станьте тут,— до князя і княгині (накрив їх буркою),— я вас прикрию, щоб у вас перепонки у вухах не полопались, коли він буде свистіти.
А Солов'ю-розбійнику наказав:
— Ану, слухай, Соловей-розбійник, що я тобі наказую, засвисти іще раз по-солов'їному!
Так він як засвистів — листя посипалось з дерев і ті богатирі, котрі були у князя Володимира, попадали і рачки тікали. А він іще як заревів по-звіриному, так ті рачки розбіглися, хто куди попав, князя й княгиню Ілля держав під буркою, щоб не попадали і щоб перепонки не полопались.
— Такі ви знатні, га? — каже Ілля Муромець до богатирів.— Тікаєте? А як же я од нього не тікав?
Тоді вивів Солов'я-розбійника у поле і одрубав йому голову.
Потім остався жить у князя Володимира. От одного разу знов богатирі з'їхалися до князя. Гуляли там, бенкетували і щось там не помирилися, посварилися з Іллею Муромцем. Підмовили князя, і князь узяв та й посадив Іллю Муромця в тюрму. Посадив у тюрьму і ту тюрьму обгорнув землею, валом таким. І не посилав три роки Іллі Муромцю їсти, думав, що Ілля вже там загинув.
А дочка князя Володимира, щоб батько не знав, таємно носила Іллі їсти. І він собі так сидить, їсть, п'є, а князь думає, що він уже давно помер.
Пройшло три роки. Коли це один татарський цар, богатир на ймення цар Калін, присилає до князя гінцем листа, пише: «Я татарський цар Калін. Мало мені моїх татар, хочу забрать і твою Київщину. І коли ти мені добровільно не оддаси своє царство, то я прийду з військами, завоюю тебе, і ти будеш зі своєю жінкою у мене на кухні воду носить».
Почитав князь Володимир того листа, перелякався. Зразу почав радитись з жінкою:
— Що нам робить, що нам робить? Привезли й дочку:
— Що нам робить? Дочка каже:
— Ану, пошліть, часом живий Ілля Муромець там?
— Що ти,— каже князь,— здуріла, чи що? Три роки він голодний там сидить, він давно помер, його кістки там розсипались, мабуть.
— Та ні, ні, ану, пошліть!
Він знов кричить на неї, а далі:
— Та, може, і справді він живий.
Батько бачить, що дочка пристає, та й каже:
— Ану, пошлю, підіть подивіться!
Пішли, розкопали... Зайшли. А Ілля Муромець сидить, пісеньки наспівує.
Повернулись вони до князя і говорять:
— Ілля Муромець живий, наче з ним нічого і не бувало.
— Правда?
— Правда.
— Ану гайда! — князь бігом до нього. Прийшов, одімкнув усі двері, випустив Іллю Муромця і почав просити:
— Іллюшко,— каже,— Іллюшко, прости за те, що я на тебе прогнівався і посадив тебе в тюрму! Виручай тепер нас із біди!
— Ні-і! — каже Ілля Муромець.— Іди ти собі! Ти хотів заморити мене голодом, щоб я вмер, а тепер хочеш, щоб я йшов виручати тебе! Нема!
Послав князь княгиню.
Прийшла княгиня, просила, просила, знов Ілля відмовився:
— Ні-і! Нізащо вас не буду захищати. Тоді дочка каже:
— Ану, піду я по
Прийшла дочка, він не відмовляється, каже:
— Ти мене годувала, ти мене держала на світі, за тебе йду, буду захищати Руську землю! Має,— каже,— твій тато і мама щастя.
І як вийшов Ілля Муромець, як пішов з Каліном царем воювати! Розбив Калінове військо. А цар Калін був здоровий, сильний богатир. Коли Ілля розбив його війська, він сам взявся з Іллею бороться. Бились, бились, троє діб бились. Цар Калін уже наче совсім подужав Іллю, кинув його об землю і надавив.
А цар Калін татарський мав три дочки, три красуні дочки мав, і не хотів він Іллю Муромця убить, а тільки залякать. Витяг кинджал і каже: «От я з тебе кишки випущу!» А потім:
— Ну, ще оставлю тебе живим. У мене є три дочки, вибирай яку хоч заміж і будеш жити у мене, будеш мене захищати. Нащо тобі оті руські князі поздавалися, коли ти сам за їх б'єшся, а вони не допомагають тобі?
А Іллі Муромцю оті старики, які його оздоровили, сказали: «Ти як будеш на руській землі, то весь час будеш од землі сили набираться. Скільки будеш лежать на землі, стільки будеш сили набираться». От цар Калін його душить до землі, а Ілля думає: «Га-га-га, души, души!» Та все стає сильнішим і сильнішим.
Цар Калін грозить йому: «Якщо не хочеш мою дочку заміж узяти, то я тебе зразу ж заколю». А Ілля спокійно лежить. Лежав-лежав, а вже відчуває, що силу має! Узяв, захватив ногами та як кине царя Каліна вгору. Той піднявся метрів на десять угору, а тоді як упав — мало не вбився об землю. Ілля Муромець живо схопив його за ноги і давай ті війська, котрі були ще недобиті, тим царем Каліном колошматити. Крутить кругом себе і його ж війська б'є. І розбив усі війська татарські. Потім вернувся назад у Київ, узяв у князя Володимира дочку заміж і живе собі, царствує.
Bağlayıcılar sintaktik vəzifələrinə görə tabesizlik və tabelilik bağlayıcılarına bölünür. Tabesizlik bağlayıcıları sade cümləni həmcins üzvlərini və tabesiz mürəkkəb cümləni əmələ gətirən sadə cümlələri əlaqələndirməklə yanaşı, onlar arasında müxtəlif məna münasibətlərini də ifadə edir.
Tabesizlik bağlayıcılarının mənaca aşağıdakı növləri vardır:
1 Birləşdirmə bağlayıcıları: və, ilə (-la). Məsələn, Onun oxumaq və yazmağa çox böyük həvəsi vardı. Orxanla Rəşad gördükləri işdən məmnun idilər.
Və bağlayıcısı həm sadə cümlənin həmcins üzvlərini, həm də tabesiz mürəkkəb cümlənin tərəflərini bir- birinə bağlayır. Məsələn, Biz olimpiadada qalib gəldık və müəlllimlərimiz bu qalibiyyətimizə çox sevindi ( tabesiz mürəkkəb cümlənin tərəfləri arasında işlənmişdır). Hüseyn və Uğur qardaşdırlar
İlə (-la) bağlayıcısı isə yalnız sadə cümlənin həmcins üzvlərini bir – birinə bağlayır. Məsələn, Sənlə mən bu işin öhdəsindən gələ bilərik. Kitabla dəftəri stolun üzərindən götür.
İlə bağlayıcısıvə ilə qoşması omonimdir. Bunları birbirindən fərqləndirmək üçün bilmək lazımdır ki, və bağlayıcısı həmişə ilə bağlayıcısının yerində işlənə bilir. İlə bağlayıcısını vergüllə də əvəz etmək mümkündür, yəni bu bağlayıcının yerində vergül də işlənə bilər. Məsələn, Xeyir ilə şər qardaşdır. İlə qoşmasını isə və bağlayıcısı ilə əvəz etmək olmur. Məsələn, Sabah səninlə görüşməliyəm.
Qarşılaşdırma bağlayıcıları: amma, ancaq, lakin, fəqət, halbuki, isə. Bu bağlayıcılar iki zidd anlayışı bildirir. Məsələn, Mən də iştəyirdim, amma getməyəcəm. Guya ki əhvalatı bilmirsən, halbuki hər şeydən xəbərdarsan. Mən ərəbəm, ancaq həqiqəti dana bilmərəm.
Amma, ancaq, lakin, halbuki bağlayıcılarından əvvəl vergül qoyulur.
Bölüşdürmə bağlayıcıları: ya, ya da, ya da ki, gah, gah da, gah da ki, və ya, yaxud, və yaxud, istər, istərsə də və s. Məsələn, Gah yeriyirdik, gah dayanırdıq. Ya dərsi diqqətlə dinlə, ya dda sinifdən çıx. İstər gənclərin, istərsə də yaşlıların bu mövzuya böyük həvəsi vardı.
Cqmlədə təkrar olunan gah, ya bağlayıcılarının ikinci hissəsindən əvvəl vergül qoyulur.
İştirak bağlayıcıları: həm, həm də, həm də ki, da, də, həmçinin, habelə, o cümlədən, hətta, o sıradan və s. Məsələn, İnsanın həm zahiri, həm daxili gözəl olmalıdır. Hamı, hətta Sevinc də gəlmişdi. Günel də, Ülviyyə də sevinirdi. Bizdə Banuçiçək adı da var. İclasda şairlər, yazıçılar, müəllimlər, habelə tələbələr də iştirak edirdilər. Cümlədə təkrar olunan həm bağlayıcısının ikinci hissəsindən əvvəl, da də bağlayıcısından sonra vergül qoyulur. Cümlənin içərisində olan hətta, habelə, həmçinin, o cümlədən bağlayıcısndan əvvəl vergül işlənir.
Qeyd: İsmin yerkik hal şəkilçisi olan – da2 ilə da, də bağlayəcəsə oxşardır. İsmin yerlik hal şəkilçisi olan – da2 sözlərə bitişik yazılır, vurğulu olur. Məsələn, məndə, kitabda, otaqda, həyətdə və s. Da, də bağlayıcısı isə vurğusuz olur və ayrı yazılır.
Тоді князь говорить:
— Ну, Ілля Муромець, накажи ти йому!
От Ілля Муромець і каже:
— Ви станьте тут,— до князя і княгині (накрив їх буркою),— я вас прикрию, щоб у вас перепонки у вухах не полопались, коли він буде свистіти.
А Солов'ю-розбійнику наказав:
— Ану, слухай, Соловей-розбійник, що я тобі наказую, засвисти іще раз по-солов'їному!
Так він як засвистів — листя посипалось з дерев і ті богатирі, котрі були у князя Володимира, попадали і рачки тікали. А він іще як заревів по-звіриному, так ті рачки розбіглися, хто куди попав, князя й княгиню Ілля держав під буркою, щоб не попадали і щоб перепонки не полопались.
— Такі ви знатні, га? — каже Ілля Муромець до богатирів.— Тікаєте? А як же я од нього не тікав?
Тоді вивів Солов'я-розбійника у поле і одрубав йому голову.
Потім остався жить у князя Володимира. От одного разу знов богатирі з'їхалися до князя. Гуляли там, бенкетували і щось там не помирилися, посварилися з Іллею Муромцем. Підмовили князя, і князь узяв та й посадив Іллю Муромця в тюрму. Посадив у тюрьму і ту тюрьму обгорнув землею, валом таким. І не посилав три роки Іллі Муромцю їсти, думав, що Ілля вже там загинув.
А дочка князя Володимира, щоб батько не знав, таємно носила Іллі їсти. І він собі так сидить, їсть, п'є, а князь думає, що він уже давно помер.
Пройшло три роки. Коли це один татарський цар, богатир на ймення цар Калін, присилає до князя гінцем листа, пише: «Я татарський цар Калін. Мало мені моїх татар, хочу забрать і твою Київщину. І коли ти мені добровільно не оддаси своє царство, то я прийду з військами, завоюю тебе, і ти будеш зі своєю жінкою у мене на кухні воду носить».
Почитав князь Володимир того листа, перелякався. Зразу почав радитись з жінкою:
— Що нам робить, що нам робить? Привезли й дочку:
— Що нам робить? Дочка каже:
— Ану, пошліть, часом живий Ілля Муромець там?
— Що ти,— каже князь,— здуріла, чи що? Три роки він голодний там сидить, він давно помер, його кістки там розсипались, мабуть.
— Та ні, ні, ану, пошліть!
Він знов кричить на неї, а далі:
— Та, може, і справді він живий.
Батько бачить, що дочка пристає, та й каже:
— Ану, пошлю, підіть подивіться!
Пішли, розкопали... Зайшли. А Ілля Муромець сидить, пісеньки наспівує.
Повернулись вони до князя і говорять:
— Ілля Муромець живий, наче з ним нічого і не бувало.
— Правда?
— Правда.
— Ану гайда! — князь бігом до нього. Прийшов, одімкнув усі двері, випустив Іллю Муромця і почав просити:
— Іллюшко,— каже,— Іллюшко, прости за те, що я на тебе прогнівався і посадив тебе в тюрму! Виручай тепер нас із біди!
— Ні-і! — каже Ілля Муромець.— Іди ти собі! Ти хотів заморити мене голодом, щоб я вмер, а тепер хочеш, щоб я йшов виручати тебе! Нема!
Послав князь княгиню.
Прийшла княгиня, просила, просила, знов Ілля відмовився:
— Ні-і! Нізащо вас не буду захищати. Тоді дочка каже:
— Ану, піду я по
Прийшла дочка, він не відмовляється, каже:
— Ти мене годувала, ти мене держала на світі, за тебе йду, буду захищати Руську землю! Має,— каже,— твій тато і мама щастя.
І як вийшов Ілля Муромець, як пішов з Каліном царем воювати! Розбив Калінове військо. А цар Калін був здоровий, сильний богатир. Коли Ілля розбив його війська, він сам взявся з Іллею бороться. Бились, бились, троє діб бились. Цар Калін уже наче совсім подужав Іллю, кинув його об землю і надавив.
А цар Калін татарський мав три дочки, три красуні дочки мав, і не хотів він Іллю Муромця убить, а тільки залякать. Витяг кинджал і каже: «От я з тебе кишки випущу!» А потім:
— Ну, ще оставлю тебе живим. У мене є три дочки, вибирай яку хоч заміж і будеш жити у мене, будеш мене захищати. Нащо тобі оті руські князі поздавалися, коли ти сам за їх б'єшся, а вони не допомагають тобі?
А Іллі Муромцю оті старики, які його оздоровили, сказали: «Ти як будеш на руській землі, то весь час будеш од землі сили набираться. Скільки будеш лежать на землі, стільки будеш сили набираться». От цар Калін його душить до землі, а Ілля думає: «Га-га-га, души, души!» Та все стає сильнішим і сильнішим.
Цар Калін грозить йому: «Якщо не хочеш мою дочку заміж узяти, то я тебе зразу ж заколю». А Ілля спокійно лежить. Лежав-лежав, а вже відчуває, що силу має! Узяв, захватив ногами та як кине царя Каліна вгору. Той піднявся метрів на десять угору, а тоді як упав — мало не вбився об землю. Ілля Муромець живо схопив його за ноги і давай ті війська, котрі були ще недобиті, тим царем Каліном колошматити. Крутить кругом себе і його ж війська б'є. І розбив усі війська татарські. Потім вернувся назад у Київ, узяв у князя Володимира дочку заміж і живе собі, царствує.
Bağlayıcılar sintaktik vəzifələrinə görə tabesizlik və tabelilik bağlayıcılarına bölünür. Tabesizlik bağlayıcıları sade cümləni həmcins üzvlərini və tabesiz mürəkkəb cümləni əmələ gətirən sadə cümlələri əlaqələndirməklə yanaşı, onlar arasında müxtəlif məna münasibətlərini də ifadə edir.
Tabesizlik bağlayıcılarının mənaca aşağıdakı növləri vardır:
1 Birləşdirmə bağlayıcıları: və, ilə (-la). Məsələn, Onun oxumaq və yazmağa çox böyük həvəsi vardı. Orxanla Rəşad gördükləri işdən məmnun idilər.
Və bağlayıcısı həm sadə cümlənin həmcins üzvlərini, həm də tabesiz mürəkkəb cümlənin tərəflərini bir- birinə bağlayır. Məsələn, Biz olimpiadada qalib gəldık və müəlllimlərimiz bu qalibiyyətimizə çox sevindi ( tabesiz mürəkkəb cümlənin tərəfləri arasında işlənmişdır). Hüseyn və Uğur qardaşdırlar
İlə (-la) bağlayıcısı isə yalnız sadə cümlənin həmcins üzvlərini bir – birinə bağlayır. Məsələn, Sənlə mən bu işin öhdəsindən gələ bilərik. Kitabla dəftəri stolun üzərindən götür.
İlə bağlayıcısıvə ilə qoşması omonimdir. Bunları birbirindən fərqləndirmək üçün bilmək lazımdır ki, və bağlayıcısı həmişə ilə bağlayıcısının yerində işlənə bilir. İlə bağlayıcısını vergüllə də əvəz etmək mümkündür, yəni bu bağlayıcının yerində vergül də işlənə bilər. Məsələn, Xeyir ilə şər qardaşdır. İlə qoşmasını isə və bağlayıcısı ilə əvəz etmək olmur. Məsələn, Sabah səninlə görüşməliyəm.
Qarşılaşdırma bağlayıcıları: amma, ancaq, lakin, fəqət, halbuki, isə. Bu bağlayıcılar iki zidd anlayışı bildirir. Məsələn, Mən də iştəyirdim, amma getməyəcəm. Guya ki əhvalatı bilmirsən, halbuki hər şeydən xəbərdarsan. Mən ərəbəm, ancaq həqiqəti dana bilmərəm.
Amma, ancaq, lakin, halbuki bağlayıcılarından əvvəl vergül qoyulur.
Bölüşdürmə bağlayıcıları: ya, ya da, ya da ki, gah, gah da, gah da ki, və ya, yaxud, və yaxud, istər, istərsə də və s. Məsələn, Gah yeriyirdik, gah dayanırdıq. Ya dərsi diqqətlə dinlə, ya dda sinifdən çıx. İstər gənclərin, istərsə də yaşlıların bu mövzuya böyük həvəsi vardı.
Cqmlədə təkrar olunan gah, ya bağlayıcılarının ikinci hissəsindən əvvəl vergül qoyulur.
İştirak bağlayıcıları: həm, həm də, həm də ki, da, də, həmçinin, habelə, o cümlədən, hətta, o sıradan və s. Məsələn, İnsanın həm zahiri, həm daxili gözəl olmalıdır. Hamı, hətta Sevinc də gəlmişdi. Günel də, Ülviyyə də sevinirdi. Bizdə Banuçiçək adı da var. İclasda şairlər, yazıçılar, müəllimlər, habelə tələbələr də iştirak edirdilər. Cümlədə təkrar olunan həm bağlayıcısının ikinci hissəsindən əvvəl, da də bağlayıcısından sonra vergül qoyulur. Cümlənin içərisində olan hətta, habelə, həmçinin, o cümlədən bağlayıcısndan əvvəl vergül işlənir.
Qeyd: İsmin yerkik hal şəkilçisi olan – da2 ilə da, də bağlayəcəsə oxşardır. İsmin yerlik hal şəkilçisi olan – da2 sözlərə bitişik yazılır, vurğulu olur. Məsələn, məndə, kitabda, otaqda, həyətdə və s. Da, də bağlayıcısı isə vurğusuz olur və ayrı yazılır.