Как изменится величина реального дохода, если: а) Номинальный доход увеличился на 10%, а уровень цен вырос на 7%. б) Номинальный доход равен 30 тыс. долл., а индекс цен в этом же году составлял 106.
Державне регулювання ринкової економіки - це вплив держави на відтворювальні процеси в економіці за до прямого інвестування, правових та економічних важелів з метою орієнтації господарських суб'єктів і окремих громадян на досягнення цілей і пріоритетів державної соціально-економічної політики. Держава може виконувати свої функції впливу на економіку прямо (через фінансування розвитку державного сектора, науки, культури, освіти, соціального захисту населення), або непрямо (через систему правових та економічних регуляторів), надаючи їм можливість орієнтувати діяльність господарських суб'єктів в потрібному напрямку. За до правових регуляторів держава встановлює "правила гри" на ринку, а через систему економічних регуляторів - цілеспрямовано "налагоджує" ринковий механізм, щоб на його основі стимулювати або стримувати ділову активність у раціональних рамках.
Роль і сутність характеристики системи координування економіки визначають функції держави. Умовно всю багатогранну й різноспрямовану сукупність функцій державних органів можна умовно подати двома групами.
Перша група охоплює функції, що забезпечують функціонування ринкової системи в державі. Сюди варто віднести створені й підтримані правовою базою функції (захист прав і власності, законодавче регулювання взаємовідносин між споживачами, виробниками, найманими працівниками, підтримка громадського порядку, захист конкуренції тощо). Тут держава визначає певні правила "ринкової міри" і забезпечує їх дотримання.
Друга група функцій державних органів пов'язана з розвитком і перспективним станом економічної системи. Вона охоплює заходи, спрямовані на стабілізацію економічних процесів і забезпечення економічного зростання, соціальної справедливості.
інфляційних процесів, інфраструктури тощо. З усієї сукупності функцій держави виділимо найважливіші.
Найважливішою функцією державних органів є цільова функція, що передбачає постановку конкретних цілей у галузі економічного й соціального розвитку держави й визначення терміну їх реалізації. Цільова функція містить у собі низку цілей, поєднаних у єдину систему, що має певну ієрархічну структуру. Формування цільової функції є вельми складним процесом, що пов'язаний із виробленням стратегічних напрямків соціально-економічного розвитку, прийняттям відповідних рішень і виробленням механізму їх реалізації. Накреслюючи цільові функції, держава бере на себе не тільки те, що непідвладне ринковій системі. Найважливішим напрямом реалізації цільової функції є визначення пріоритетів економічного розвитку, підтримка конкурентного середовища тощо.
Стратегічною довготерміновою метою державного управління економікою перехідного періоду є підвищення добробуту її населення на основі створення й розвитку в межах унітарної держави соціально орієнтованої моделі економіки ринкового типу.
Спрямівну і координаційну функції забезпечують вибір шляхів досягнення поставлених цілей, збалансованість найважливіших економічних пропорцій та узгодження суперечливих взаємозв'язків суспільного поділу праці.
Стимуляційна функція пов'язана з активізацією рушійних сил розвитку суспільства. Вона реалізовується через систему різноманітних пільг (субсидій, дотацій, податків тощо), за до яких державні органи забезпечують просування економіки в заданому напрямі.
Контрольна функція припускає контроль з боку державних органів за дотриманням господарськими суб'єктами економічних і правових норм у процесі їхньої господарської діяльності. Найголовнішою складовою частиною контрольної функції є контроль за дотриманням найважливіших параметрів соціально-економічного розвитку держави. Державний контроль здійснюють через відповідні контрольні органи, а також через органи управління різного рівня.
В умовах реформування економіки особливе місце варто відвести такій функції держави як захист економічного порядку. Вона є опорною будь-якої господарської системи, але особливе значення має для ринкової економіки, що за своєю суттю базується на взаємовигідних угодах рівноправних партнерів, які мають свободу вибору.
Розглядаючи функції держави в регулюванні економіки, варто виокремити важливий аспект його діяльності - функціонування державної власності, тобто державний сектор економіки, що є основою реалізації функції держави.
Пандемия коронавирусной инфекции поставила на грань выживания огромное количество предприятий по всему миру. Российская Федерация находится в процессе поиска оптимальных мер поддержки бизнеса. В результате многие страны столкнулись с многосторонним кризисом, включающим шок в области здравоохранения, внутренние экономические трудности, резкое падение внешнего спроса, изменение направлений потоков капитала, падение мировых цен на энергоносители и некоторые сырьевые товары. В статье исследовано влияние распространения COVID-19 на социальное и экономическое положение стран мира, обобщены меры антикризисной политики и даны предложения государственной поддержки бизнеса, населения и финансового сектора. Целью статьи является исследование лучших практик антикризисной политики стран мира и предоставление практических рекомендаций по формированию эффективных мер противодействия негативным социально-экономическим последствиям распространением COVID-19 в национальной хозяйственной системе. В процессе исследования были проанализированы оперативные меры противодействия COVID-19 в финансовом секторе и социальной сфере, которые направленны на устранение негативных социально-экономических последствий. Выяснено, что эффективность мер антикризисной политики стран мира будет определяться масштабами стимулирующей государственной политики, направленной на увеличение расходов на финансирование здравоохранения, реализацию экспансивной монетарной политики, предоставление налоговых преференций бизнеса и защита уязвимых слоев населения. Рассмотрены антикризисные мероприятия, рекомендованные Организацией экономического сотрудничества и развития, направленные на уменьшение экономических потерь от распространения COVID-19. В РФ с целью поддержки социально-экономической сферы и противодействия COVID-19 были определены основные мероприятия в антикризисной политике. Сделан вывод, что превентивное антикризисное регулирование с учетом долго воздействий на экономическую систему позволит минимизировать негативные последствия, снизить социально-экономические риски, уменьшить глубину и продолжительность протекания экономического кризиса.
Державне регулювання ринкової економіки - це вплив держави на відтворювальні процеси в економіці за до прямого інвестування, правових та економічних важелів з метою орієнтації господарських суб'єктів і окремих громадян на досягнення цілей і пріоритетів державної соціально-економічної політики. Держава може виконувати свої функції впливу на економіку прямо (через фінансування розвитку державного сектора, науки, культури, освіти, соціального захисту населення), або непрямо (через систему правових та економічних регуляторів), надаючи їм можливість орієнтувати діяльність господарських суб'єктів в потрібному напрямку. За до правових регуляторів держава встановлює "правила гри" на ринку, а через систему економічних регуляторів - цілеспрямовано "налагоджує" ринковий механізм, щоб на його основі стимулювати або стримувати ділову активність у раціональних рамках.
Роль і сутність характеристики системи координування економіки визначають функції держави. Умовно всю багатогранну й різноспрямовану сукупність функцій державних органів можна умовно подати двома групами.
Перша група охоплює функції, що забезпечують функціонування ринкової системи в державі. Сюди варто віднести створені й підтримані правовою базою функції (захист прав і власності, законодавче регулювання взаємовідносин між споживачами, виробниками, найманими працівниками, підтримка громадського порядку, захист конкуренції тощо). Тут держава визначає певні правила "ринкової міри" і забезпечує їх дотримання.
Друга група функцій державних органів пов'язана з розвитком і перспективним станом економічної системи. Вона охоплює заходи, спрямовані на стабілізацію економічних процесів і забезпечення економічного зростання, соціальної справедливості.
інфляційних процесів, інфраструктури тощо. З усієї сукупності функцій держави виділимо найважливіші.
Найважливішою функцією державних органів є цільова функція, що передбачає постановку конкретних цілей у галузі економічного й соціального розвитку держави й визначення терміну їх реалізації. Цільова функція містить у собі низку цілей, поєднаних у єдину систему, що має певну ієрархічну структуру. Формування цільової функції є вельми складним процесом, що пов'язаний із виробленням стратегічних напрямків соціально-економічного розвитку, прийняттям відповідних рішень і виробленням механізму їх реалізації. Накреслюючи цільові функції, держава бере на себе не тільки те, що непідвладне ринковій системі. Найважливішим напрямом реалізації цільової функції є визначення пріоритетів економічного розвитку, підтримка конкурентного середовища тощо.
Стратегічною довготерміновою метою державного управління економікою перехідного періоду є підвищення добробуту її населення на основі створення й розвитку в межах унітарної держави соціально орієнтованої моделі економіки ринкового типу.
Спрямівну і координаційну функції забезпечують вибір шляхів досягнення поставлених цілей, збалансованість найважливіших економічних пропорцій та узгодження суперечливих взаємозв'язків суспільного поділу праці.
Стимуляційна функція пов'язана з активізацією рушійних сил розвитку суспільства. Вона реалізовується через систему різноманітних пільг (субсидій, дотацій, податків тощо), за до яких державні органи забезпечують просування економіки в заданому напрямі.
Контрольна функція припускає контроль з боку державних органів за дотриманням господарськими суб'єктами економічних і правових норм у процесі їхньої господарської діяльності. Найголовнішою складовою частиною контрольної функції є контроль за дотриманням найважливіших параметрів соціально-економічного розвитку держави. Державний контроль здійснюють через відповідні контрольні органи, а також через органи управління різного рівня.
В умовах реформування економіки особливе місце варто відвести такій функції держави як захист економічного порядку. Вона є опорною будь-якої господарської системи, але особливе значення має для ринкової економіки, що за своєю суттю базується на взаємовигідних угодах рівноправних партнерів, які мають свободу вибору.
Розглядаючи функції держави в регулюванні економіки, варто виокремити важливий аспект його діяльності - функціонування державної власності, тобто державний сектор економіки, що є основою реалізації функції держави.
Объяснение:
Пандемия коронавирусной инфекции поставила на грань выживания огромное количество предприятий по всему миру. Российская Федерация находится в процессе поиска оптимальных мер поддержки бизнеса. В результате многие страны столкнулись с многосторонним кризисом, включающим шок в области здравоохранения, внутренние экономические трудности, резкое падение внешнего спроса, изменение направлений потоков капитала, падение мировых цен на энергоносители и некоторые сырьевые товары. В статье исследовано влияние распространения COVID-19 на социальное и экономическое положение стран мира, обобщены меры антикризисной политики и даны предложения государственной поддержки бизнеса, населения и финансового сектора. Целью статьи является исследование лучших практик антикризисной политики стран мира и предоставление практических рекомендаций по формированию эффективных мер противодействия негативным социально-экономическим последствиям распространением COVID-19 в национальной хозяйственной системе. В процессе исследования были проанализированы оперативные меры противодействия COVID-19 в финансовом секторе и социальной сфере, которые направленны на устранение негативных социально-экономических последствий. Выяснено, что эффективность мер антикризисной политики стран мира будет определяться масштабами стимулирующей государственной политики, направленной на увеличение расходов на финансирование здравоохранения, реализацию экспансивной монетарной политики, предоставление налоговых преференций бизнеса и защита уязвимых слоев населения. Рассмотрены антикризисные мероприятия, рекомендованные Организацией экономического сотрудничества и развития, направленные на уменьшение экономических потерь от распространения COVID-19. В РФ с целью поддержки социально-экономической сферы и противодействия COVID-19 были определены основные мероприятия в антикризисной политике. Сделан вывод, что превентивное антикризисное регулирование с учетом долго воздействий на экономическую систему позволит минимизировать негативные последствия, снизить социально-экономические риски, уменьшить глубину и продолжительность протекания экономического кризиса.
Объяснение: