Лед массой 3 кг, имеющий температуру ОС нагревают. Какое количество теплоты необходимо для превращения этого льда в воду температурой 80 С.​

Чтобы вода появилась над поршнем, необходимо чтобы вода достигла этого поршня. А достичь его вода может только под действием атмосферного давления, равного 10,3 метров водяного столба. Если поршень будет выше, то воды ни над, ни под ним не будет. 
В абиссинском насосе уровень воды над поршнем ограничен сливным отверстием — выше этого уровня вода не поднимется, т.к. выльется через это отверстие. 
Кстати, рабочий ход у этого насоса — движение поршня вверх. При движении вниз происходит лишь перепуск воды через клапан в поршне. 
В насосе с воздушным клапаном воды над поршнем нет. Оба движения поршня являются рабочими. При движении поршня вверх происходит всасывание воды. При движении вниз происходит выброс воды под давлением этого же поршня. Всасывание может происходить с глубины не больше 10,3 м. А вот подъём воды после насоса может быть и больше. (Зависит от конструкции — уплотнения поршня в цилиндре, площадью поршня… и ограничен усилием на поршне).Такой насос не создаёт на выходе напора воды. Под сливную трубу надо подставлять ведро. 
А вот насос с воздушной камерой создаёт непрерывный напорный поток воды за счёт сжатого воздуха в камере. К сливной трубе можно, например, присоединить шланг для полива

Принцип роботи водяного охолодження Сам процес охолодження являє собою термодинамічну систему за участю провідної тепло рідини і нагріваються елементів. Відведення тепла від процесора, чіпсета, відеокарти, жорсткого диска та ін. Відбувається за рахунок передачі тепла рідини через герметичний теплообмінник, іменований Ватерблок. У складних системах все ватерблокі під’єднані до розсіює радіатора, вступаючи на який вода охолоджується, передаючи йому тепло. У повітряних системах охолодження надлишки тепла переносить повітря, теплопровідність якого набагато нижча води, а розсіювання тепла відбувається все тим-же через радіатор. Система теплообмінників може бути як послідовної, так і паралельної: обидва варіанти досить ефективні. Також можливе змішане підключення, якщо в ньому є необхідність зважаючи конструкції ПК. Найчастіше в типових СВО використовують дистильовану воду, іноді з домішками барвників або люминесцирующих компонент. Вода проходить свій цикл в системі за рахунок тиску, створюваного помпою. За час проходження вона встигає нагрітися (забрати тепло) і охолонути, повернувшись в резервуар для повторного циклу. Основні елементи СВО: теплообмінника (ватерблок) — не менше 1 радіатор водяна помпа фітинги шланги дистильована вода датчики температури У більш просунутих системах використовуються також спеціальні контролери для помпи для управління потоком, температурою і витратою води. Крім керуючого ланки, в СВО також застосовують датчики температури, які опитує контролер, крани для зливу рідини, фільтри і відсік для води. Отже, ватерблок або теплообмінник — це, по суті, основна ланка в охолодженні елементів ПК. Він складається з металевого блоку (найчастіше мідного), який у свою чергу має різну конструкцію, починаючи із мультиканальною і закінчуючи простим плоским дном. Від варіацій структури ватерблока залежить ефективність охолодження — чим більше площа торкання і теплопровідність металу блоку і елемента ПК — тим швидше нагрівається елемент, наприклад, процесор, передасть теплову енергію теплообміннику, а він у свою чергу воді. Зазвичай ватерблокі ставляться на найбільш важливі, що сильно гріються елементи системного блоку: процесор, північний міст, відеокарта та ін.