А́льфа-части́нка (α-частинка) — позитивно заряджена частинка, яка випромінюється ядрами деяких радіоактивних атомів. Потік α-частинок іноді називають α-променями. Кожна альфа-частинка складається з 2 нейтронів і 2 протонів, тобто є ядром атома гелію 4He2+.
Alpha Decay.svg
Альфа-частинки, маючи в своєму складі два протони та два нейтрони, є подвійними магічними ядрами, тобто відзначаються особливою стабільністю.
Альфа-частинки є одним з продуктів спонтанного розпаду радіоактивних ізотопів, таких як радій чи торій. Процес емісії, альфа-розпад, трансформує один хімічний елемент на інший, знижуючи атомне (чи протонне) число на два та атомну масу (чи ядерне число) на чотири. Альфа-розпад можливий завдяки явищу квантового тунелювання. Кінетична енергія альфа-частинок, які утворюються під час альфа-розпаду, зазвичай становить кілька МеВ. При зіткненнях з атомами середовища новоутворена альфа-частинка сповільнюється, і, урешті-решт, приєднує до себе два електрони, перетворюючись на нейтральний атом гелію.
А́льфа-части́нка (α-частинка) — позитивно заряджена частинка, яка випромінюється ядрами деяких радіоактивних атомів. Потік α-частинок іноді називають α-променями. Кожна альфа-частинка складається з 2 нейтронів і 2 протонів, тобто є ядром атома гелію 4He2+.
Alpha Decay.svg
Альфа-частинки, маючи в своєму складі два протони та два нейтрони, є подвійними магічними ядрами, тобто відзначаються особливою стабільністю.
Альфа-частинки є одним з продуктів спонтанного розпаду радіоактивних ізотопів, таких як радій чи торій. Процес емісії, альфа-розпад, трансформує один хімічний елемент на інший, знижуючи атомне (чи протонне) число на два та атомну масу (чи ядерне число) на чотири. Альфа-розпад можливий завдяки явищу квантового тунелювання. Кінетична енергія альфа-частинок, які утворюються під час альфа-розпаду, зазвичай становить кілька МеВ. При зіткненнях з атомами середовища новоутворена альфа-частинка сповільнюється, і, урешті-решт, приєднує до себе два електрони, перетворюючись на нейтральний атом гелію.
Объяснение:
думаю правильный ответ
Дано: масса железной заготовки (m) - 500 грамм, начальная температура железной заготовки (t₁) - 1439°С, конечная температура железной заготовки (t₂) - 1539°С, удельная теплоемкость железа (с) - 460 Дж/кг*°С, удельная теплота плавления (λ) - 27*10⁴ Дж/кг.
СИ: масса железной заготовки (m) - 0,5 кг
Найти: теплоту, требуемую для нагрева и плавления железной заготовки (Q).
Найдем теплоту, требуемую для нагрева железной заготовки - Q₁=cm(t₂-t₁)=460*0.5*100=23000 Дж=23*10³ Дж
Найдем теплоту, требуемую для расплава железной заготовки - Q₂=λm=0,5*27*10⁴=135*10³ Дж
Найдем теплоту, требуемую для нагрева и плавления железной заготовки - Q=Q₁+Q₂=23*10³+135*10³=10³(23+135)=158*10³ Дж=158 кДж
ответ: 158 кДж