Гидростатическое давление вычисляется по формуле p = ρgh, где ρ - плотность жидкости, g - ускорение свободного падения, h - высота столба жидкости. Следовательно:
1. Давление на пробку №1 равно p₁ = ρgh₁ = 1000 кг/м³ · 10 Н/кг · 1 м = 10000 Па = 10 кПа.
2. Давление на пробку №2 равно p₂ = ρgh₂ = 1000 кг/м³ · 10 Н/кг · 1,5 м = 15000 Па = 15 кПа.
3. Давление на пробку №3 и пробку №4 будет одинаково, поскольку высота столба жидкости, ускорение свободного падения и плотность жидкости одинаковы:
p₃ = p₄ = ρgh₃ = 1000 кг/м³ · 10 Н/кг · 2 м = 20000 Па = 20 кПа.
Електропровідність — здатність речовини проводити електричний струм.
Більшість рідин не мають вільних носіїв заряду і є діелектриками. Виняток становлять електроліти, наприклад вода чи розчини солей у воді. В електролітах частина нейтральних молекул дисоціює, утворюючи негативно й позитивно заряджені йони. Електропровідність електролітів зумовлена рухом цих йонів до аноду й катоду, відповідно. На аноді й катоді йони відновлюються чи окислюються, вступають в хімічні реакції. Усе це призводить до виникнення різноманітних гальванічних ефектів.
Власні напівпровідники зазвичай мають невелику концентрацію вільних носіїв заряду, електронів та дірок, яка залежить від ширини забороненої зони та температури. При збільшенні температури концентрація вільних електронів та дірок дуже швидко зростає. Ефект цього зростання набагато перевищує ефект від збільшення частоти актів розсіяння, тож провідність власних напівпровідників різко збільшується при високих температурах.
Дано:
h₁ = 1 м
h₂ = 1,5 м
h₃ = 2 м
ρ = 1000 кг/м³
g ≈ 10 Н/кг
p₁ - ?
p₂ - ?
p₃ - ?
p₄ - ?
Гидростатическое давление вычисляется по формуле p = ρgh, где ρ - плотность жидкости, g - ускорение свободного падения, h - высота столба жидкости. Следовательно:
1. Давление на пробку №1 равно p₁ = ρgh₁ = 1000 кг/м³ · 10 Н/кг · 1 м = 10000 Па = 10 кПа.
2. Давление на пробку №2 равно p₂ = ρgh₂ = 1000 кг/м³ · 10 Н/кг · 1,5 м = 15000 Па = 15 кПа.
3. Давление на пробку №3 и пробку №4 будет одинаково, поскольку высота столба жидкости, ускорение свободного падения и плотность жидкости одинаковы:
p₃ = p₄ = ρgh₃ = 1000 кг/м³ · 10 Н/кг · 2 м = 20000 Па = 20 кПа.
Електропровідність — здатність речовини проводити електричний струм.
Більшість рідин не мають вільних носіїв заряду і є діелектриками. Виняток становлять електроліти, наприклад вода чи розчини солей у воді. В електролітах частина нейтральних молекул дисоціює, утворюючи негативно й позитивно заряджені йони. Електропровідність електролітів зумовлена рухом цих йонів до аноду й катоду, відповідно. На аноді й катоді йони відновлюються чи окислюються, вступають в хімічні реакції. Усе це призводить до виникнення різноманітних гальванічних ефектів.Власні напівпровідники зазвичай мають невелику концентрацію вільних носіїв заряду, електронів та дірок, яка залежить від ширини забороненої зони та температури. При збільшенні температури концентрація вільних електронів та дірок дуже швидко зростає. Ефект цього зростання набагато перевищує ефект від збільшення частоти актів розсіяння, тож провідність власних напівпровідників різко збільшується при високих температурах.