1.Галицьке та Волинське князівство було об'єднано в єдину державу в А) 1111р.Б)1185 В)1199Г)1240
2. Яке місто було захоплено і розорено монголами у 1240р? А) Чернігів Б) Переяслав В) Київ Г) Галич
3. що стало передумовою тимчасової втрати в 1205 році державної єдності галицько-волинського князівства А) агресія угорського та польського королівства Б) монгольська навала на землі південно-західної Русі В) змова галицьких бояр на чолі з боярином В.Коромильчичем Г) загибель князя Романа мстиславовича битва під завихвостом
4. мисливська ярославської битви 1245 році князь Данило Романович...А) позбувся політичної залежності від ханів золотої орди Б) зламала переулочку вояж тут остаточно утвердився при владі В) зупинив тевтонських рицарів хрестоносців на руські землі Г) поширив свою владу на Волинь і відновив єдність держави свого батька
5.У період правління якого князя галицько-волинська держава потрапила в залежність від золотої орди А) Романа мстиславича Б) Данила романовича В) Ярослава осмомисла Г) мстислава Володимировича
6. чим було зумовлено руйнування данилом галицьким укріплень частини міст в Галичині та на Волині А) поразкою в боротьбі з монголами Б) боротьба з боярською опозицією В) успіхами в боротьбі з Угорщиною та Польщі Г) смешной королівської влади
7.битви на річці калка у 1223 році союзниками руських князів були А) монголи Б) печеніги В) половці Г) хозари
8. Який князь"І оддав він Київ у руки [воєводі] Дмитрові [щоб] удержати [город] проти іноплемінних народів, безбожних татар( монголів)...?" А) Роман Мстиславович Б) Ярослав осмомисл В) Данило Галицький Г) Володимир Мономах
9. у якому році сталася подія описана в уривку джерела?"Данило вийшов з військом із холма та на третій день став у Галичі... вийшов у свій город... та прийняв стіл свого батька та проголосив перемогу..."А)1199 Б)1205 В) 1238 Г) 1245
10.який Київський храм став останнім центром опору киян під час облоги міста монгольськими військами хана батия в 1240 р. А)ї Софіївський собор Б) десятинна церква В) Успенський собор Г) михайлівський золотоверхий собор
11. установіть відповідність між подіями та іменами князів.
1 ініціював любецький з'їзд князів.
2. утворив галицько-волинську державу
3. визнав зверхність золотої орди
4. заснував галицьку православну митрополію. А) Володимир Мономах Б) Ярослав осмомисл В) Роман мстиславович Г) Данило Романович Д) Юрій 1 львович
12. установіть послідовність подій. А) перша згадка назви Україна в писемних джерелах Б) захоплення Києва монголами на чолі з ханом батиєм В) любецький з'їзд князів Г) коронація Данила Галицького
Ледо́вое побо́ище (нем. Schlacht auf dem Eise, лат. Prœlium glaciale — «Ледовая битва»), также битва на Чудском озере (нем. Schlacht auf dem Peipussee) — битва, произошедшая на льду Чудского озера в субботу 5 апреля по юлианскому календарю (12 апреля по пролептическому григорианскому календарю) 1242 года с участием новгородцев и владимирцев под предводительством Александра Невского, с одной стороны, и войсками Ливонского ордена — с другой.
Ледовое побоище
Основной конфликт: Ливонский поход на Русь (1240—1242)
Facial Chronicle - b.06, page 085 - Battle of the Ice.jpg
Ледовое побоище. Миниатюра Лицевого летописного свода, середина XVI века.
Дата
5 апреля 1242
Место
Чудское озеро
Итог
победа Новгорода
Противники
Новгородская республика,
Владимиро-Суздальское княжество,
Псковская республика
Ливонский орден,
Дания,
Дерптское епископство,
Чудь
Командующие
Александр Ярославич Невский,
Андрей Ярославич
Андреас фон Вельвен, Герман Буксгевден
Силы сторон
15—17 тыс. чел.[1]
10—12 тыс. чел.[1]
Потери
неизвестно
400 немцев (800 - по Симеоновской летописи) и чуди «без числа» убито,
50 немцев взято в плен
Commons-logo.svg Медиафайлы на Викискладе
Является одним из Дней воинской славы России — День победы русских воинов князя Александра Невского над немецкими рыцарями на Чудском озере (Ледовое побоище) (отмечается 5 (18) апреля).
Тридцать лет назад закончилась "китайская весна" - руководство КНР приняло решение силой прекратить выступления студентов и сочувствующих им сторонников перемен, которые за несколько недель превратились из мирных митингов в достаточно жестокие стычки - с жертвами и растущим взаимным озлоблением. События на площади Тяньаньмэнь (а это обозначение собирательное, поскольку помимо них были и другие протесты) считаются поворотным пунктом в истории современного Китая. И дело не только в кровопролитии или изменении тех или иных политических установок.
Символизм происшедшего заключался в том, что подавление движения за либерализацию случилось в тот самый момент, когда большая часть остального мира и уж точно весь коммунистический лагерь дружно шагали именно в направлении построения демократических институтов. "Четвертая волна демократизации", казалось, необратимо накрывает мир. И тут случился Тяньаньмэнь, показавший, что вектор имеет альтернативы.
Образы "китайской весны"-1989 на Западе и в самом Китае радикально расходятся. Западная картинка - красивые и одухотворенные студенты, встающие на пути танков НОАК, готовые пожертвовать собой за демократические идеалы. Китайская - изувеченные трупы военнослужащих и полицейских, которые стали жертвами озверевшей толпы. Как всегда бывает в таких случаях, своя правда есть и на той, и на другой стороне, равно как и вина за трагедию распределяется в сложной пропорции на "прогрессистов" и "охранителей".