Фри́дрих I Гогеншта́уфен (нем. Friedrich I Rotbart; конец 1122, монастырь Вайнгартен, Баден-Вюртемберг — 10 июня 1190, в речке Селиф) — король Германии с 1152 года, император Священной Римской империи с 1155 года, герцог Швабии в 1147—1152 годах под именем Фри́дрих III.
Прозвище Барбаро́сса он получил в Италии из-за своей рыжеватой бороды (от итал. barba, «борода», и rossa, «рыжая»).
В 1155 году Фридрих I Барбаросса стал императором Священной Римской империи и начал проводить политику по укреплению государства.
При Фридрихе I Барбароссе средневековая Священная Римская империя достигла своего наивысшего расцвета и военной мощи. Однако внутри она оставалась фактически раздробленной.
Ричард I Львиное Сердце (англ. Richard the Lionheart, фр. Richard Cœur de Lion, 8 сентября 1157, Оксфорд, Англия — 6 апреля 1199, Шалю, герцогство Аквитания) — английский король из династии Плантагенетов. Сын короля Англии Генриха II и герцогини Алиеноры Аквитанской. У него также имелось другое прозвище (не столь известное, как Львиное Сердце) — Ричард Да-и-Нет (окс. Oc-e-No), которое означало, что его легко склонить в ту или другую сторону[1].
Титулы: граф де Пуатье (1169—1189), герцог Аквитании (1189 — 1199), король Англии (1189—1199), герцог Нормандии (1189—1199), граф Анжуйский и Мэнский (1189—1199).
Порівняння ікони та портрета Ікона — живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих і подій Святого Письма , тобто Біблії .
Портрет — мальоване, скульптурне або фотографічне зображення людини або групи людей, а також відповідний жанр образотворчого мистецтва. Багато портретів створено і в гравюрі.
Відмінності : 1) на іконах зображувалися святі , а на портретах люди , які не були святими ;
2) картина завжди підписувалися автором , а ікони , як зазвичай , — ні ;
3) для ікони іконописці використовували максимально яскраві кольори , а митці для портрета — будь-які кольори , яким вони надавали перевагу , і , які найбільш підходили для портрету .
Отже , Ікона — це реальність світу духовного, вона боговдохновенного і символічна, для неї характерна умовність зображення.
Картина — це реальність світу матеріального, вона має свого автора, її зображення відповідає уявленням людини про реальні предмети.
Прозвище Барбаро́сса он получил в Италии из-за своей рыжеватой бороды (от итал. barba, «борода», и rossa, «рыжая»).
В 1155 году Фридрих I Барбаросса стал императором Священной Римской империи и начал проводить политику по укреплению государства.
При Фридрихе I Барбароссе средневековая Священная Римская империя достигла своего наивысшего расцвета и военной мощи. Однако внутри она оставалась фактически раздробленной.
Ричард I Львиное Сердце (англ. Richard the Lionheart, фр. Richard Cœur de Lion, 8 сентября 1157, Оксфорд, Англия — 6 апреля 1199, Шалю, герцогство Аквитания) — английский король из династии Плантагенетов. Сын короля Англии Генриха II и герцогини Алиеноры Аквитанской. У него также имелось другое прозвище (не столь известное, как Львиное Сердце) — Ричард Да-и-Нет (окс. Oc-e-No), которое означало, что его легко склонить в ту или другую сторону[1].
Титулы: граф де Пуатье (1169—1189), герцог Аквитании (1189 — 1199), король Англии (1189—1199), герцог Нормандии (1189—1199), граф Анжуйский и Мэнский (1189—1199).
Ікона — живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих і подій Святого Письма , тобто Біблії .
Портрет — мальоване, скульптурне або фотографічне зображення людини або групи людей, а також відповідний жанр образотворчого мистецтва. Багато портретів створено і в гравюрі.
Відмінності :
1) на іконах зображувалися святі , а на портретах люди , які не були святими ;
2) картина завжди підписувалися автором , а ікони , як зазвичай , — ні ;
3) для ікони іконописці використовували максимально яскраві кольори , а митці для портрета — будь-які кольори , яким вони надавали перевагу , і , які найбільш підходили для портрету .
Отже , Ікона — це реальність світу духовного, вона боговдохновенного і символічна, для неї характерна умовність зображення.
Картина — це реальність світу матеріального, вона має свого автора, її зображення відповідає уявленням людини про реальні предмети.