B we
Задание No4.
Определите роль Кенесары Касымова
организации восстания и сопротивления
повстанческих отрядов. (3 примера)
1пример
_2пример
_Зпример
B
Определите роль Кенесары Касымова
восстановлении независимого Казахского
ханства.(3 примера)
1пример,
2пример
Зпример
.
8. Родоначальником династії, до якої він належав, був знаменитий статі легендарний Рюрик.
9. Ярослав не вважався основним спадкоємцем Володимира, оскільки він був найстаршим (він був другий, це також важливо), а також кульгав.
10. Шлях Ярослава Мудрого до влади був важкий, і супроводжувався тривалою боротьбою з братами. Після смерті батька Ярослав Мудрий протягом 4 років воював з братами за великокняжий київський престол, здобувши у підсумку перемогу.

11. Кожен брат мав своє місто з округою, своєрідні питомі князівства, а значить і військову силу.
12. Ярослав мав головний «козир» — у його війську були варязькі дружини, а також наймані нормани зі своїми конунгами. Ця військова сила була нечисленною, зате непереможною завдяки високому професіоналізму, якісному важкого озброєння і відвазі.
13. До створення своєї військової сили князь підійшов завчасно і грунтовно — у Новгороді він спорудив «двір для приїжджих», де проживали воїни зі Скандинавії, які були матеріально забезпечені.
14. У цьому дворі знайшов притулок скандинавський конунг Рингссон Едмунд, якого звинувачували у вбивстві Бурицлава, під цим ім’ям, можливо, був святий мученик Борис, син князя Володимира і візантійської принцеси Анни.

15. Дружиною Ярослава була Інгігерда, дочка шведського короля, яка на Русі прийняла ім’я Ірина.
16. Дружиною Ярослава Мудрого був заснований перший в Київському князівстві жіночий монастир.
17. Ярослав Мудрий доклав руку до складання першого на Стародавній Русі зводу законів «Руській правді».
18. Князь дуже любив читати. Його напівлегендарна бібліотека досі розшукується істориками та археологами.
19. Достовірно відомо, що Ярослав Мудрий накульгував. Можливо, саме із-за неможливості особисто блищати на полі бою, він розвивав свої розум та волю. І, судячи з того, що народ прозвав його «Мудрим», дуже успішно.

20. В якості князя Ярослав Мудрий пробув цілих 37 років — значний термін для правителя тієї епохи. Хоча в подальшому рекорд за термінами перебування у влади встановив один з його нащадків, Іван Грозний.
21. Ярослав Мудрий вважав династичні шлюби дуже корисними для зовнішньої політики. Протягом життя у нього було 10 дітей, семеро синів і три дочки, і він через роки став батьком і дідом безлічі європейських правителів.
22. Одним з онуків князя був Володимир Мономах.
23. Син Володимир одружився на Оді, яка була дочкою Шдадского графа Леопольда (місто біля Бремена). Син Ізяслав був чоловіком Гертруди, а її батьком був польський князь Мешко II.
24. Син Святослав одружився на Оді, яка була онукою німецького цісаря Генріха II. Син Ігор вінчався із графинею Орламиндской, німецькою принцесою Кунигундой.
25. Четвертий син Ярослава Всеволод одружився на дочці візантійського імператора Костянтина Мономаха, в цьому шлюбі народився київський князь Володимир Мономах.
Евфросиния Полоцкая родилась около 1101 г. (не позднее 1104) в семье князя Святослава-Георгия, младшего сына Всеслава Чародея.
Неожиданно для близких княжна втайне приняла постриг под именем Евфросиния.
Преподобная Евфросиния основала женский и мужской монастыри, ставшие центром просвещения в Полоцком княжестве. Ее стараниями пополнялась библиотека Софийского собора и велось полоцкое летописание. По заказу Евфросинии был создан уникальный шедевр древнебелорусского прикладного искусства – крест, названный ее именем.
Евфросиния сама сочиняла музыку, покровительствовала живописи и прослыла первой белорусской меценаткой. На ее средства и по ее заказу в 50-е годы XII века была построена церковь святого вершина полоцкой архитектурной школы. С именем просветительницы связано и появление в Беларуси привезенного из Византии образа Божьей Матери, известного как Одигитрия Полоцкая.
Благотворное влияние подвижницы сказалось и в преодолении вражды между Полоцким и Киевским княжествами. Завершением жизни Евфросинии Полоцкой стало паломничество в Иерусалим, во время которого она заболела и в 1173 году умерла.
Просветительница была похоронена в монастыре недалеко от Иерусалима. В 1187 году ее мощи были перевезены в Киево-Печерскую лавру, а в 1910 – в Полоцк, где находятся и теперь.