Вотчина — это земельное владение, принадлежащее феодалу по наследству (название произошло от «отец»), которое феодал мог продать, заложить, подарить, состоящее из земельной собственности (земли, строений, инструментов) и зависимых крестьян. Крестьянская повинность - это обязанность крестьянского населения выполнять безвозмездно, в принудительном порядке, работы на помещиков и (или) в пользу государства. Барщина - это повинность, заключающаяся в том, что крестьянин даром, принудительно трудился в хозяйстве землевладельца за полученный в пользование участок земли. Оброк - это повинность, заключающаяся в денежных или продуктовых выплатах помещику. Натуральное хозяйство - это примитивный тип хозяйства, при котором продукты труда производятся для удовлетворения потребностей самих производителей, а не для продажи.
Характерною особливістю Галицько-Волинського літопису є те, що в ньому подано хронологічний перелік подій. Правда, літопис у перших редакціях не мав ніяких дат і час тієї чи іншої події визначався фразами "в ті ж роки", "в той же час", "після того" і т. ін. У процесі подальшого редагування літопис набув форми суцільного оповідання про історичні події.
Джерела для написання літопису, як засвідчують дослідження використовувались різні. У ньому наводились документи, окремі літописні записи, що були складені у містах Володимирі, Галичі, Холмі, Пінську, Любомлі, деякі оповідання, як наприклад, розповідь про бій над річкою Калкою тощо. Літописці нерідко користувались народними переказами, дружинним епосом, піснями, а також народними приказками і прислів'ями.
Характерною особливістю Галицько-Волинського літопису є те, що в ньому подано хронологічний перелік подій. Правда, літопис у перших редакціях не мав ніяких дат і час тієї чи іншої події визначався фразами "в ті ж роки", "в той же час", "після того" і т. ін. У процесі подальшого редагування літопис набув форми суцільного оповідання про історичні події.
Джерела для написання літопису, як засвідчують дослідження використовувались різні. У ньому наводились документи, окремі літописні записи, що були складені у містах Володимирі, Галичі, Холмі, Пінську, Любомлі, деякі оповідання, як наприклад, розповідь про бій над річкою Калкою тощо. Літописці нерідко користувались народними переказами, дружинним епосом, піснями, а також народними приказками і прислів'ями.