До ть терміново ів за завдання на 3 травня 2020
1. В якому році відбулася подія, що описана в уривку з історичного джерела?
«Понад рік тривали допити української старшини в Петербурзі. проти наказного гетьмана було розпочато судову справу за звинуваченням у державній зраді. Одначе судовий процес так і не відбувся, бо 18 грудня в Петропавлівському казематі помер Павло Полуботок»
А 1708 р.
Б 1722 р.
В 1724 р.
Г 1725 р.
2. Визначте заходи, що характеризують політику царського уряду щодо культури України у першій чверті ХVІІІ ст.
1 Заохочення українських політиків до навчання у європейських університетах.
2 Заборона друкувати книжки українською мовою.
3 Ліквідація Київської митрополії.
4 Зруйнування Чортомлицької Січі.
5 Переманювання з Петербурга до Москви українських вчених, письменників, богословів.
6 Виключення з Києво-Могилянської академії студентів з Правобережної України.
А 1,2,4,5
Б 1,3,5,6
В 2,3,5,6
Г 3,4,5,6
3. Остаточна ліквідація автономії України припадає на
А 1764 р.
Б 1775 р.
В 1783 р.
Г 1786 р.
4. Генерал-губернатором Лівобережжя у 1764-1789 рр. був
А Г. Полетика.
Б Г. Потьомкін.
В К. Розумовський.
Г П. Румянцев.
5. Установіть хронологічну послідовність подій.
А Знищення Чортомлицької Січі.
Б Прийняття Конституції П. Орлика.
В Укладення «Рішительних пунктів».
Г Початок діяльності Правління гетьманського уряду.
6. Установіть відповідність між назвами історичних документів та змістом цих документів.
1 Українсько-шведський договір
2 Конституція П. Орлика
3 Рішительні пункти
4 Решетилівські статті
А Проголошення України суверенною державою; обмеження влади гетьмана козацьким парламентом; поділ влади на законодавчу, виконавчу, судову; соціальний захист вдів та сиріт.
Б Встановлення російського контролю над фінансами України, підпорядкування козаків російським офіцерам, збільшення кількості російських гарнізонів у містах Лівобережжя.
В Україна отримувала самостійність і незалежність, звільнялася від усіх іноземних військових гарнізонів, І. Мазепа ставав довічним князем України.
Г Генеральна старшина обирається козаками і затверджується імператором, влада гетьмана обмежується, росіяни мають право мати володіння в Гетьманщині, а українці – на території російських земель.
Д Під владу гетьмана переходять Київське, Чернігівське і Брацлавське воєводства, козацький реєстр становить 40 тисяч козаків.
7. Укажіть твердження, які характеризують розвиток української культури у другій половині ХVІІІ ст.
1. Наприкінці ХVІІІ ст. на території гетьманщини запроваджено обов’язкову початкову освіту рідною мовою.
2. Києво-Могилянська академія та Львівський університет були вищими навчальними закладами; у Львові був відкритий і перший медичний колегіум.
3. Автором першої української опери «Демофонт» був Д. Бортнянський.
4. Перші в Російській імперії підручники з медицини підготував А. Ведель.
5. Філософ Г. Сковорода, автор збірки «Сад божественних пісень», найбільше уваги приділяв самопізнанню людини.
6. Видатними представниками стилю бароко в архітектурі були С. Ковнір та І. Григорович-Барський.
А 1,2,4
Б1,3,5
В 2,3,4
Г 2,5,6
8Про якого історичного діяча йдеться в уривку з історичного джерела?
Його називали «Українським Сократом». Став студентом Києво-Могилянської академії у 12 років. Подорожуючи країнами Європи, вивчив латинську, грецьку, польську, німецьку, церковнослов’янську мови. Вчителював, викладав у Харківському та Переяславському колегіумах, потім 25 років мандрував Україною, проповідуючи свої ідеї та світогляд. На могилі філософа викарбувані слова: «Світ ловив мене, та не впіймав».
А Ф. Прокоповича
Б І. Мазепу
В Г. Сковороду
Г П. Калнишевського
9. Установіть хронологічну послідовність подій.
Скасування полкового устрою на Слобожанщині
Завершення складання Генерального опису Малоросії.
Створення Малоросійського генерал-губернаторства.
Відновлення гетьманства на Україні.
Запровадження кріпацтва на Лівобережжі і Слобожанщині.
Ліквідація гетьманської влади в Україні.
К моменту принятия христианства на Руси уже был собственный алфавит. Принятие христианства дальнейшему развитию письменности, просвещения. Кирилл и Мефодий создали нашу азбуку, они создали глаголический алфавит (глаголицу) , который вскоре был переработан ими с использованием греческого письма – так появилась нынешняя азбука, «кириллица» , которой мы пользуемся до сих пор. О грамотности городского населения свидетельствуют ремесленные изделия, на которых имеются надписи. Огромное количество надписей обнаружено на стенах древних соборов. Об уровне распространения грамотности на Руси свидетельствуют открытые при Ярославе Мудром школы в Киеве, где обучались более трехсот детей. В княжеских теремах Киева получила образование дочь Ярослава Мудрого Анна – одна из первых грамотных женщин, ставшая королевой Франции.
Литература, устное народное творчество.
От домонгольских времен до нас дошли около 150 книг. В то время писали на пергаменте. Пергамент изготовлялся, как правило, из специально выделанной телячьей кожи. Текст начинали писать с большой красной буквы-заставки. Книги часто украшались рисунками, называемыми миниатюрами. Книги стоили дорого, поэтому их тщательно хранили, передавая как часть наследства. Широкое распространение на Руси получила переводная литература как религиозного, так и светского содержания. Среди жанров древнерусской литературы первое место занимает летопись. Другим распространенным жанром древнерусской литературы стали жизнеописания русских святых. Ремесло. Выдающееся развитие в те далекие времена получило ремесло. Известно, что русские кузнецы делали замки, славившиеся в Западной Европе; эти замки состояли из 40 деталей. Большим спросом пользовались самозатачивающиеся ножи. Прославились также ремесленники, занимавшиеся литьем котлов, ювелиры, стеклоделы. С середины 10 века было широко развито производство кирпича, многоцветной керамики, предметов обработки дерева и кожи. Значительное развитие получило производство оружия – кольчуг, колющих мечей, сабель. В 12-13 веках появились арбалеты и граненные стрелы к ним.
Архитектура.
Одно из первых каменных сооружений, возведенное греческими мастерами в конце 10 века – это двадцатипятиглавая церковь в честь Богородицы в Киеве. В середине 11 века при Ярославе Мудром был сооружен Софийский собор (1037). Тогда же были воздвигнуты Золотые ворота в Киеве. Был возведен собор в Чернигове. Принципы строительства храмов были заимствованы из Византии. Отличия в характере архитектуры в основном связаны со строительным материалом, используемом в той или иной земле. Например, в Киеве, Смоленске, Чернигове, Рязани по-прежнему строили из плинфы. В Новгороде наиболее распространенным строительным материалом был известняк. Во Владимиро-Суздальской и Галицко-Волынской Руси основным строительным материалом был камень. К памятникам архитектуры Владимиро-Суздальской Руси относятся Золотые ворота, Успенский и Дмитровский соборы во Владимире.
Живопись и скульптура.
Внутри рама стены украшались фресками и мозаикой. Фреска – это живопись водяными красками по сырой штукатурке. Фресковые изображения сыновей и дочерей Ярослава Мудрого, бытовые сцены с изображением скоморохов, ряженых, охоты и т. п. сохранились в Софии Киевской. Мозаика – изображение или узор, выполненный из кусочков камня, мрамора, керамики, смальты (смальта – специальный стекловидный материал) . Необходимым украшением храмов были иконы. Первые на Руси иконы были написаны греческими мастерами. Самой почитаемой на Руси иконой было изображение Богоматери с младенцем на руках. Эта икона получила название «Владимирской Богоматери» . Иконы того времени были довольно большими по размеру. Широкое развитие получили резьба по дереву и камню. Одним из важнейших итогов развития Киевской Руси и княжеств-государств период раздробленности, их культуры было складывание древнерусской народности. Для нее характерны единый язык, относительное политическое единство,
1199 р. – об’єднання Галицького і Волинського князівств під владою волинського князя Романа Мстиславовича.
1205 р. – загибель Романа Мстиславовича на території Польщі, початок тимчасового розпаду Галицько-Волинського князівства.
1238 р. – перемога в битві Данила Галицького над Тевтонським орденом та звільнення Дорогочина.
1238 р. – остаточне об`єднання Галицького та Волинського князівств під владою Данила Галицького.
1239 р. – почалося вторгнення на українські землі величезних монгольських сил на чолі з ханом Батиєм.
1240 р. – захоплення монголо-татарами Києва.
1241 р. – похід монголо-татар на Волинь.
1242 р. – повернення монголо-татар з Центральної Європи у Поволжя та заснування ними Золотої Орди.
1245 р. – в битві під Ярославом Данило розбив угорсько-польські війська.
1253 р. – коронація Данила Галицького в Дорогочині короною, яку надіслав Папа Римський Інокентія IV.
1256 р. – заснування Данилом Галицьким Львова.
1303 р. – утворення в окремої Галицької православної церковної митрополії.
1340 р. – отруєння у Володимирі-Волинському останнього з Галицько-Волинських князів Юрія ІІ Болеслава Тройденовича.
1340 р. – перший невдалий похід польського короля Казимира ІІІ на Львів.
1349 р. – захоплення Галичини спільною польсько-угорською армією.
1387 р. – остаточне приєднання Галичини до Польського королівства.