Русская буржуазно-демократическая революция началась в 1905 году и продлилась до 1907 года, являясь важнейшей предпосылкой к революции 1917 года.
Основными предпосылками революции являлись ограничения политических свобод большинства российского населения, отсутствие существенных изменений в аграрном вопросе после отмены крепостного права в 1861 году, крайне тяжёлые условия труда на заводах и фабриках.
Главным тезисом революции было ограничение самодержавия. Революция включала в себя три этапа:
1. Начало. Причиной стачки послужило увольнение рабочих на Путиловском заводе. Результатом была петиция с требованием объявить свободу слова , включить обязательное бесплатное образование и привлечение к ответственности перед народом министерств.
2. Основные события. Масштабы приобрели всероссийский рнзонанс, стачки пошли по всей стране и переросли в общероссийскую стачку, в которой приняло участие около 2-х миллионов человек. Правитель был вынужден издать манифест, согласно положениям которого все люди могли бы получить гражданские свободы, к работе в Государственной Думе допускались любые слои населения, ни один закон не мог быть принят без разрешения Государственной Думы.
3. Итоги и результаты. На третьем этапе был опубликован основной свод законов:подписан указ, который разрешал крестьянам получать земли в личное пользование после выхода из общин, манифест об освобождении от обязанностей думы и одобрение нового избирательного закона.
Как итог, самодержавие было ограничено Государственным Советом и Государственной Думой, у граждан появились политические свободы, крестьяне были наделены правом на землю. На этом революция была окончена, но ее успехи итоги являлись лишь промежуточными.
У IX ст. в результаті тривалого внутрішнього розвитку східнослов'янських племен склалась одна з найбільших держав середньовічної Європи — Київська Русь. Її історичним ядром було Середнє Подніпров'я, де найраніше зародилися нові соціальні явища, характерні для класового суспільства.
Сучасники — арабські й візантійські автори — називали перше державне об'єднання східних слов'ян Руссю, а народ, що населяв його, — русами. У зв'язку з тим що центром цієї могутньої держави протягом трьох століть був Київ, в історичній літературі вона дістала назву Київської Русі.
Київська Русь відіграла видатну роль в історії слов'янських народів. Зміцнення феодальних відносин і завершення процесів формування єдиної давньоруської держави позитивно позначилося на етнічному розвиткові східнослов'янських племен.
Об'єднання східнослов'янських племен в єдиній державі сприяло їхньому суспільно-економічному, політичному і культурному розвитку, значно посилювало їх у боротьбі з ворогами Русі. Культурні цінності, створені генієм давньоруського народу, витримали випробування часом, а кращі з них увійшли в скарбницю світової культури.
Велике історичне значення мала Київська Русь і для багатьох неслов'янських народів, які входили до її складу або ж взаємодіяли з нею. Передові досягнення Русі в галузі суспільного, економічного і культурного розвитку ставали надбанням литви, естів, корели, весі, мері, муроми, мордви, тюркських кочових племен південноруських степів. Значною мірою під впливом Русі у них зароджувалися феодальні відносини, що, безперечно, було прогресивним на той час явищем.
Русская буржуазно-демократическая революция началась в 1905 году и продлилась до 1907 года, являясь важнейшей предпосылкой к революции 1917 года.
Основными предпосылками революции являлись ограничения политических свобод большинства российского населения, отсутствие существенных изменений в аграрном вопросе после отмены крепостного права в 1861 году, крайне тяжёлые условия труда на заводах и фабриках.
Главным тезисом революции было ограничение самодержавия. Революция включала в себя три этапа:
1. Начало. Причиной стачки послужило увольнение рабочих на Путиловском заводе. Результатом была петиция с требованием объявить свободу слова , включить обязательное бесплатное образование и привлечение к ответственности перед народом министерств.
2. Основные события. Масштабы приобрели всероссийский рнзонанс, стачки пошли по всей стране и переросли в общероссийскую стачку, в которой приняло участие около 2-х миллионов человек. Правитель был вынужден издать манифест, согласно положениям которого все люди могли бы получить гражданские свободы, к работе в Государственной Думе допускались любые слои населения, ни один закон не мог быть принят без разрешения Государственной Думы.
3. Итоги и результаты. На третьем этапе был опубликован основной свод законов:подписан указ, который разрешал крестьянам получать земли в личное пользование после выхода из общин, манифест об освобождении от обязанностей думы и одобрение нового избирательного закона.
Как итог, самодержавие было ограничено Государственным Советом и Государственной Думой, у граждан появились политические свободы, крестьяне были наделены правом на землю. На этом революция была окончена, но ее успехи итоги являлись лишь промежуточными.
Сучасники — арабські й візантійські автори — називали перше державне об'єднання східних слов'ян Руссю, а народ, що населяв його, — русами. У зв'язку з тим що центром цієї могутньої держави протягом трьох століть був Київ, в історичній літературі вона дістала назву Київської Русі.
Київська Русь відіграла видатну роль в історії слов'янських народів. Зміцнення феодальних відносин і завершення процесів формування єдиної давньоруської держави позитивно позначилося на етнічному розвиткові східнослов'янських племен.
Об'єднання східнослов'янських племен в єдиній державі сприяло їхньому суспільно-економічному, політичному і культурному розвитку, значно посилювало їх у боротьбі з ворогами Русі. Культурні цінності, створені генієм давньоруського народу, витримали випробування часом, а кращі з них увійшли в скарбницю світової культури.
Велике історичне значення мала Київська Русь і для багатьох неслов'янських народів, які входили до її складу або ж взаємодіяли з нею. Передові досягнення Русі в галузі суспільного, економічного і культурного розвитку ставали надбанням литви, естів, корели, весі, мері, муроми, мордви, тюркських кочових племен південноруських степів. Значною мірою під впливом Русі у них зароджувалися феодальні відносини, що, безперечно, було прогресивним на той час явищем.