Какие новые явления характеризуют экономику России второй половины XVIII века?
1) Массовый переход крестьян в чернозёмных районах на месячину
2) Широкое использование помещиками технических новинок
3) Сохранение натуральности помещичьего хозяйства
4) Широкое рас в нечернозёмных районах крестьянского отходничества
Эпоха Возрождения, которая произошла между 14 и 17 веками, ознаменовалась возрождением классических форм, идей и ценностей в Европе, что нашло отражение в искусстве того периода. Основными чертами живописи эпохи Возрождения являются:
Реализм: художники эпохи Возрождения стремились точно изобразить окружающий мир, часто включают элементы линейной перспективы, чтобы создать иллюзию трехмерного пространства на двухмерной поверхности.
Индивидуализм: художники начали подписывать свои работы и разрабатывать свои собственные уникальные стили, что было отходом от анонимных работ, созданных в средние века.
Гуманизм: Картины эпохи Возрождения часто прославляли человеческую форму и уделяли больше внимания индивидуальности и эмоциям фигур.
Классические влияния: многие художники эпохи Возрождения изучали классические тексты и произведения искусства и включали классические мотивы, позы и темы в свои собственные работы.
Использование света и цвета. Художники эпохи Возрождения использовали свет и цвет для создания ощущения глубины, объема и атмосферы в своих работах.
Внимание к деталям: художники эпохи Возрождения уделяли большое внимание таким деталям, как одежда, аксессуары и пейзажи, чтобы создать более реалистичное и правдоподобное изображение своих предметов.
Сосредоточьтесь на религиозных темах: несмотря на растущую светскость того времени, многие картины эпохи Возрождения продолжали изображать религиозные темы, часто в более натуралистическом стиле, чем в .
Эти особенности живописи эпохи Возрождения установить новый визуальный язык, который повлиял на художников на века вперед.
Тоталітарні режими характеризуються високоцентралізованою однопартійною системою правління з абсолютним контролем над усіма сторонами суспільства. Ці режими зазвичай очолюються єдиним лідером, який має повну владу над урядом, економікою та ЗМІ. Режим використовує таємну поліцію та мережу інформаторів, щоб змусити послухатись, і часто використовує пропаганду для маніпулювання масами.
Однією з ключових відмінностей між тоталітарними режимами є ступінь контролю, який вони здійснюють над своїми громадянами. Деякі режими є більш обмежувальними, ніж інші, з суворішими покараннями за інакомислення. Іншою відмінністю є рівень економічного контролю, який здійснює уряд. У деяких режимах уряд контролює всі аспекти економіки, в той час як в інших він може дозволяти обмежений рівень приватного підприємництва.
Іншою відмінністю тоталітарних режимів є їхня політична ідеологія. Одні ґрунтуються на марксистсько-ленінських засадах, інші – на фашизмі чи націоналізмі. Особлива ідеологія режиму часто впливає на політику, яку він проводить, цілі, які він ставить перед нацією, і методи, які він використовує для контролю над населенням.
Нарешті, історичний контекст, у якому виникає тоталітарний режим, також може впливати на його характеристики. Деякі режими виникають у відповідь на конкретні політичні, економічні чи соціальні кризи, тоді як інші є результатом свідомої спроби встановити певну форму правління. Проте, незалежно від свого походження, усі тоталітарні режими характеризуються прагненням тотального контролю над кожним аспектом суспільства.
Объяснение: