Какие племена подчинили себе кыргызы? Расскажите о земле Енисея. Подумайте и обсудите: как Вы думаете, почему енисейские кыргызы имели европеоидную внешность
В 1432 г. мятежники совершили попытку убить Свидригайло в Ошмянах. Во главе заговора стоял брат Витовта Сигизмунд Кейстутович. Свидригайло был предупрежден и бежал в Полоцк. Там его поддержала местная знать. К ней присоединились феодалы Витебской, Смоленской и украинских земель.
В Вильно великим князем литовским был провозглашен Сигизмунд. Его признало население Литвы, Же-майтии, Подляшья, Понёманья, Бе-рестейской и Менской земель. В результате государство было расколото на две части — Великое Княжество Литовское и Великое Княжество Русское. Началась война за великокняжеский престол. Вооруженная борьба велась не с внешним врагом, а между жителями одной страны. Такие войны называются гражданскими. Крупные территориальные группировки начали борьбу за власть. В этой войне имело место и религиозное противостояние.
Польша сразу же оказала Сигиз-мунду Кейстутовичу военную . Свидригайло поддержали тверской князь и ливонские рыцари. Война велась очень жестоко. Противники опустошали земли друг друга.
ще за життя стала справжньою легендою, за свій довгий вік (112 років) він прожив, здавалося, кілька життів. На Запорізьку Січ майбутній отаман потрапив у (!) восьмирічному віці і пройшов абсолютно всі щаблі козацької кар'єри, досягнувши самої вершини - булави голови всього коша;
його десять років поспіль (!) запорожці обирали своїм ватажком (більша довіра надавалася тільки Івану Сірку). Він намагався відстоювати українські вольності в переговорах з імператрицею Єлизаветою, потім з Катериною II, сприяв розвитку землеробства і торгівлі на території навколо Запорізької Січі;
він був одним з найбільш багатих і могутніх людей в Україні, керівником великого і вірного йому війська відчайдушних бійців. І відразу все втратив, довірившись вчорашнім друзям, які, оточивши Запорізьку Січ, оголосили маніфест Катерини II від 3 серпня 1775 р., в якому вона проголошувала, що “нет теперь более Сечи Запорожской в политическом ея уродстве”. 6 пунктів цього довгого указу фактично зводяться до одних звинувачень запорозьких козаків у незаконному захопленні і присвоєнні чужої власності і спробі створити незалежне управління у великій Російській імперії. Так Росія віддячила запорожцям за кілька сот років охорони своїх південних кордонів від набігів кримських татар та турків, а також за спільний розгром Кримського ханства
В 1432 г. мятежники совершили попытку убить Свидригайло в Ошмянах. Во главе заговора стоял брат Витовта Сигизмунд Кейстутович. Свидригайло был предупрежден и бежал в Полоцк. Там его поддержала местная знать. К ней присоединились феодалы Витебской, Смоленской и украинских земель.
В Вильно великим князем литовским был провозглашен Сигизмунд. Его признало население Литвы, Же-майтии, Подляшья, Понёманья, Бе-рестейской и Менской земель. В результате государство было расколото на две части — Великое Княжество Литовское и Великое Княжество Русское. Началась война за великокняжеский престол. Вооруженная борьба велась не с внешним врагом, а между жителями одной страны. Такие войны называются гражданскими. Крупные территориальные группировки начали борьбу за власть. В этой войне имело место и религиозное противостояние.
Польша сразу же оказала Сигиз-мунду Кейстутовичу военную . Свидригайло поддержали тверской князь и ливонские рыцари. Война велась очень жестоко. Противники опустошали земли друг друга.
Объяснение:
Ця людина:
ще за життя стала справжньою легендою, за свій довгий вік (112 років) він прожив, здавалося, кілька життів. На Запорізьку Січ майбутній отаман потрапив у (!) восьмирічному віці і пройшов абсолютно всі щаблі козацької кар'єри, досягнувши самої вершини - булави голови всього коша;
його десять років поспіль (!) запорожці обирали своїм ватажком (більша довіра надавалася тільки Івану Сірку). Він намагався відстоювати українські вольності в переговорах з імператрицею Єлизаветою, потім з Катериною II, сприяв розвитку землеробства і торгівлі на території навколо Запорізької Січі;
він був одним з найбільш багатих і могутніх людей в Україні, керівником великого і вірного йому війська відчайдушних бійців. І відразу все втратив, довірившись вчорашнім друзям, які, оточивши Запорізьку Січ, оголосили маніфест Катерини II від 3 серпня 1775 р., в якому вона проголошувала, що “нет теперь более Сечи Запорожской в политическом ея уродстве”. 6 пунктів цього довгого указу фактично зводяться до одних звинувачень запорозьких козаків у незаконному захопленні і присвоєнні чужої власності і спробі створити незалежне управління у великій Російській імперії. Так Росія віддячила запорожцям за кілька сот років охорони своїх південних кордонів від набігів кримських татар та турків, а також за спільний розгром Кримського ханства