право переваги над іншими братствами та контроль за духовенством, в тому числі єпископами. Незабаром братство домоглося права ставропігії - неподчінённості місцевим православним єпископам. Згодом статут братства став зразком для ряду православних братств східній частині Речі Посполитої. Активну участь в громадському житті Успенського братства брали С.Зізаній, Л.Зізаній, К.Ставровецкій, І. Борецького, П.Берінда, Н. Добрянський та інші діячі культури і освіти православної частини населення Речі Посполитої. Боротьбу братства проти національно-релігійних утисків підтримували деякі православні магнати (Костянтин Костянтинович та інші).
Историю городских восстаний открывает Соляной бунт 1648 г. в Москве. Участие в нем приняли различные слои населения столицы: посадские люди, стрельцы, дворяне, недовольные пробоярской политикой правительства Б. И. Морозова. Поводом для выступления послужил разгон стрельцами 1 июня делегации москвичей, пытавшихся подать челобитную царю на произвол приказных чиновников. Начались погромы дворов влиятельных сановников. Восстание в Москве получило широкий резонанс — волна движений летом 1648 г. охватила многие города. Самые упорные и продолжительные восстания были в 1650 г. А также Медный бунт в 1662 г.
право переваги над іншими братствами та контроль за духовенством, в тому числі єпископами. Незабаром братство домоглося права ставропігії - неподчінённості місцевим православним єпископам. Згодом статут братства став зразком для ряду православних братств східній частині Речі Посполитої. Активну участь в громадському житті Успенського братства брали С.Зізаній, Л.Зізаній, К.Ставровецкій, І. Борецького, П.Берінда, Н. Добрянський та інші діячі культури і освіти православної частини населення Речі Посполитої. Боротьбу братства проти національно-релігійних утисків підтримували деякі православні магнати (Костянтин Костянтинович та інші).
Объяснение: