Спільні та відмінні ознаки відкриття Христофором Колумбом Америки та відкриття Васко да Гамою морського шляху в Індію 1. Як Колумб, так і да Гама, вирушили у морську експедицію (1492 рік та 1498 рік відповідно) у пошуках морського шляху в ……. у зв’язку з тим, що сухопутний шлях в ….. був заблокований турками, які не допускали європейців до прямої торгівлі з цією країною.
2. Одним із наслідків обох відкриттів стало виникнення ………….. системи.
3. Якщо …… хотів досягти берегів …… західним шляхом, то ……. – східним.
4. Якщо відкриття …….. було заплановане, то відкриття …… відбулося випадково під час пошуку морського шляху в …...
5. Якщо відкриття морського шляху в ……. дало можливість вести дуже прибуткову торгівлю із країнами Сходу (чистий прибуток міг складати 700 – 800 %), то відкриття …… вирішило проблему нестачі золота і срібла для карбування монет у Європі.
6. Якщо відкриття …… відбулося до досягнення домовленості між Іспанією та Португалією про «поділ» світу між двома країнами (Тордесільяський договір 1494 року), то експедиція …… була відправлена на пошуки морського шляху в …… уже після цього «поділу».
7. Якщо відкриття …… мало одним із наслідків перетворення відкритих ним територій в колонії Іспанії та Португалії і неконтрольований вивіз багатств із цих територій у Європу, їх нещадний грабунок, то відкриття …… морського шляху в …… призвело головним чином до торгівлі європейців з народами Сходу без посередників.
8. Відкриття ……., на відміну від відкриття ……., призвело до активного вирощування в Європі нових сільськогосподарських культур, зокрема, картоплі, кукурудзи, помідорів, тютюну. Це призвело до значних змін у харчовому раціоні європейців, а також до виникнення вкрай шкідливої звички – паління.
9. Внаслідок відкриття …… у відкритих ним землях появилася велика рогата худоба, коні, вівці, деякі нові для місцевих жителів зернові культури, зокрема пшениця.
10. Одним із наслідків відкриття ……., на відміну від наслідків відкриття ……, стала «революція цін», що призвела до збагачення частини населення.
жилье
Бурдюг - древнейший и самый тип казацкого дома. В выкопанной яме ставили четыре стены с переплетенного хвороста и угловых столбов , делали крышу , а все это обмазывали глиной и пометом . Бурдюг были маленькие окошки со стеклом , внутри ставили примитивную печь- каменку (мечеть ) и очаге , на который варили еду. Жилье зимивчан развивалось от однокамерной полуземлянки к наземной многокамерной дома .
казацкий курень
На Сечи казаки жили в казармах - шалашах . Они как правило делились на две части - сени и жилую часть - помещение . Внутри стоял длинный стол - творожно со скамейками , а вдоль стен были деревянные для сна . На углу относились иконы , лампадки и кружку для денег на покупку продуктов , на стенах развешивали оружие. Такой шалаш мог вмещать до 150 казаков.
еда
Питались казаки коллективно , блюдо готовили трижды в день в больших котлах . Варил пищу куренной повар. Блюда разливались в ваганкы (деревянные миски ) , напитки наливали в кружки на которые вешали Михайлики ( черпаки ) . Конечно готовили : тюрю - густо сваренная на воде ржаную муку ;
тетерю - сваренное на квасе пшено ; щербу - редко сваренное муку на рыбьей ухе .
Рыба была главным продуктом питания - вареная , сушеная и вяленая , употребляли икру - соленую икру. Мамалыгу ( кукурузную кашу ) употребляли с брынзой , пастрома . Хлеб не пекли , а употребляли пшеничные лепешки - загребы .
Одежда
Казаки носили и удобной одежде покроя восточного происхождения . Традиционно носили рубаху , шаровары , пояса , скины , плащи или армяки (верхний распашной одежда) , высокие шапки и сапоги из мягкой кожи. Было у казаков и хорошее платье , которое носили на религиозные праздники.
личные вещи
К личным вещам принадлежали чем , деревянная ложка , люлька , огниво и кожаный кисет для табака . Различные сумки , кошельки , футляры делали также из кожи.
Объяснение:
День у римлян розпочинався о третій (за нашим часом о дев’ятій) годині ранку. Римлянин снідав хлібом і вином, інколи сиром і медом. Потім ішов у своїх справах: до суду чи сенату. Багатий громадянин приймав бідних, роздавав їм їжу і гроші, сподіваючись, що його підтримають під час виборів. Обідали холодними та гарячими стравами, рибою, хлібом, вином. Після обіду розпочиналася сієста — час відпочинку. Робота всіх установ припинялася. Зачинялися храми, купецькі крамниці. Винятком були лише засідання сенату й суду, народні збори. Інколи раби також продовжували роботу в полі. Після сієсти римляни займалися спортом, ішли до терм, тренувалися на Марсовому полі. Потім вони вечеряли.
Улюбленими розвагами римлян були бої гладіаторів і перегони на колісницях. Десятки тисяч римлян збиралися до амфітеатру, щоб побачити, як гладіатори, звезені з різних провінцій, вбивали один одного чи боролися з хижими звірами — левами, ведмедями, биками. Інколи гладіаторські бої тривали по півроку. Долю переможеного гладіатора вирішували самі глядачі. Великий палець, що показував униз, означав смерть, піднятий угору — життя. Вигравши багато боїв, раб- гладіатор міг дістати волю.
Мешкали римляни залежно від статку або в інсулі (багатоповерховий багатоквартирний будинок), або в палаці, або в атріумі.
Атріум — дім заможного римлянина, який мав внутрішній двір, оточений із чотирьох боків критою колонадою (перестиль). У перестилі серед квітів і фонтанів сім’я проводила свій вільний час. Складовою дому були бібліотека та ойкос — велика зала для прийомів. У такому будинку із часом підлогу почали покривати мармуровою плиткою, а потім і мозаїкою. Стіни розписували фресками. Стелю прикрашали золотом і слоновою кісткою. Змінювалося й умеблювання кімнат: замість старих дубових меблів з’явилися меблі з деревини цінних порід, що завозилася зі Сходу. Разом із предметами побуту заможні римляни запозичували з Греції та країн Сходу також моду і звичаї. Дім оточували мурами. Зовні на стіні висів дзвіночок, який сповіщав господарям про прихід відвідувачів. На порозі мозаїкою було викладене слово «savle» — «будь здоровий», а інколи — мозаїчне зображення собаки.
Для обігрівання будинків римляни використовували водяне й парове опалення, яке підігрівало підлогу.