Спільні та відмінні ознаки відкриття Христофором Колумбом Америки та відкриття Васко да Гамою морського шляху в Індію 1. Як Колумб, так і да Гама, вирушили у морську експедицію (1492 рік та 1498 рік відповідно) у пошуках морського шляху в ……. у зв’язку з тим, що сухопутний шлях в ….. був заблокований турками, які не допускали європейців до прямої торгівлі з цією країною.
2. Одним із наслідків обох відкриттів стало виникнення ………….. системи.
3. Якщо …… хотів досягти берегів …… західним шляхом, то ……. – східним.
4. Якщо відкриття …….. було заплановане, то відкриття …… відбулося випадково під час пошуку морського шляху в …...
5. Якщо відкриття морського шляху в ……. дало можливість вести дуже прибуткову торгівлю із країнами Сходу (чистий прибуток міг складати 700 – 800 %), то відкриття …… вирішило проблему нестачі золота і срібла для карбування монет у Європі.
6. Якщо відкриття …… відбулося до досягнення домовленості між Іспанією та Португалією про «поділ» світу між двома країнами (Тордесільяський договір 1494 року), то експедиція …… була відправлена на пошуки морського шляху в …… уже після цього «поділу».
7. Якщо відкриття …… мало одним із наслідків перетворення відкритих ним територій в колонії Іспанії та Португалії і неконтрольований вивіз багатств із цих територій у Європу, їх нещадний грабунок, то відкриття …… морського шляху в …… призвело головним чином до торгівлі європейців з народами Сходу без посередників.
8. Відкриття ……., на відміну від відкриття ……., призвело до активного вирощування в Європі нових сільськогосподарських культур, зокрема, картоплі, кукурудзи, помідорів, тютюну. Це призвело до значних змін у харчовому раціоні європейців, а також до виникнення вкрай шкідливої звички – паління.
9. Внаслідок відкриття …… у відкритих ним землях появилася велика рогата худоба, коні, вівці, деякі нові для місцевих жителів зернові культури, зокрема пшениця.
10. Одним із наслідків відкриття ……., на відміну від наслідків відкриття ……, стала «революція цін», що призвела до збагачення частини населення.
Суть новой геополитической Доктрины РИ в 20 веке заключалась в том, что Россия прекращает экспансию на запад в Европе и начинает движение на Восток, в сторону теплых морей и портов Тихого океана.
В рамках европейской стратегии замирения Николай Второй инициировал систему европейских договоров о ненападении и гаагские конвенции 1899 и 1907 годов.
В рамках «Большого Восточного Плана» , наоборот, шло строительство Транссибирской магистрали, переселение крестьян в Сибирь и на Дальний восток, аренда гражданских и военных портов в Китае, строительство флота, создание Желтороссии, Маньжурского казачества, подготовка к войнам с Японией.
Также имела место доктрина защиты всех славян и панславизма под эгидой империи.
После Бородинского сражения и оставления Москвы Михаил Илларионович Кутузов принял решение скрытным маневром уйти от французской армии, создать обстановку, которая должна была угрожать французским тылам и, самое главное, перекрыть для врага дорогу в районы страны, еще не разоренные войной. Не менее важной задачей была подготовка армии к продолжению войны. Эти планы Кутузов хранил в секрете, и первоначально все войско было направлено по старой Рязанской дороге на юго-восток. Через несколько дней, а именно 4 (16) сентября, в движение армии были внесены изменения, и она неожиданно для всех повернула на запад. Войска переправились через Москву-реку у Боровского перевоза (у нынешней деревни Чулково Раменского района Московской области). Этот маневр прикрывали войска генерала Н. Раевского. Казаки продолжили движение на Рязань и, по сути, заманили авангард французской армии за собой. Еще два раза они вводили в заблуждение французов, и те двигались за ними по Каширской и Тульской дорогам. Армию со стороны Москвы прикрывали авангарды генерала М. Милорадовича и части Н. Раевского. Именно в это время были выделены армейские подразделения для организации партизанских отрядов. В результате этих действий русская армия для Наполеона растворилась на российских просторах. Он разослал большие отряды на поиски Кутузова. Только через несколько дней конники маршала И. Мюрата вышли на след русских войск. Вскоре Кутузов скрытно (в основном ночью) отвел войска по старой Калужской дороге к реке Наре. 21 сентября (3 октября) возле села Тарутино был организован укрепленный лагерь русской армии. Этот маневр позволил русским войскам усилить свои стратегические позиции и заняться вопросами подготовки контрнаступления. Действия Кутузова сохранили сообщения с южными районами и в то же время прикрыли оружейные заводы в Туле и калужскую базу снабжения. Расположение Тарутинского лагеря и тому, что русское командование имело устойчивую связь с армиями А. Тормасова и П. Чичагова. Действия Кутузова нарушили планы Наполеона, и он был вынужден оставить Москву и отступать по уже разоренным войной дорогам. Михаил Кутузов сумел и в этот раз продемонстрировать свой полководческий талант. Он ловко навязал противнику свою волю, сделал так, что тот оказался в невыгодных условиях, и тем самым добился перелома в войне.