11 листопада 1918 року до Варшави прибув Ю. Пілсудський, який, спираючись на Польську військову організацію та ліві партії, проголосив відновлення Польської держави. Незабаром він був призначений її тимчасовим керівником, а за його дорученням Є. Морачевський сформував уряд. Офіційною назвою новоствореної держави стала Річ Посполита Польська.
Найскладнішою проблемою відновленої держави були її кордони. Розв'язання цього питання залежало як від волі країн Антанти, так і від можливостей силою зброї поширити державну територію до освячених традицією великодержавності кордонів 1772 року.
У результаті війни з українцями поляки захопили територію Західноукраїнської Народної Республіки й у 1923 році домоглися від Антанти визнання цього загарбання. Після підписання 22 квітня 1920 року Варшавського договору з Директорією УНР Ю. Пілсудський розпочав війну з Радянською Росією, яка завершилася укладенням у березні 1921 року Ризького мирного договору, що залишив західноукраїнські й західнобілоруські землі за Польщею.
За Версальським мирним договором 1919 року до Польщі була приєднана Познанщина й частина 'я з вузьким виходом до Балтійського моря, порт Гданськ (Данциг) отримав статус вільного міста. У жовтні 1920 року польські війська захопили в Литві Віленський край.
Після завершення Першої світової війни й національно-визвольної боротьби 1917—1921 рр. під владою Польщі опинилися такі етнічні українські землі:
Галичина
Холмщина
Підляшшя
Західна Волинь
Західне Полісся
Посяння
Лемківщина.
Відповідно до Варшавського та Ризького договорів ці території офіційно закріплювалися за Польщею.
С окончанием гражданских войн Октавиан приступил к укреплению своей власти: в 29 до н.э. он, как и Цезарь до него, принял титул императора как постоянный, который обладал новым качеством — он не только выражал непобедимость и власть над армией, но и превращался в титул правителя. 13 января 27 до н.э. Октавиан выступил в Сенате и заявил, что добровольно передает власть Сенату и народу и восстанавливает республику. Это заявление было встречено сенаторами со страхом — как перед войнами и анархией, так и перед тем, что отказ являлся провокацией. Поэтому все ему поверили, одни по принуждению, другие притворились, — так описывает реакцию сенаторов историк Дион Кассий, — хвалить его одни не осмеливались, другие не желали (Римская история. 53, 11). Октавиан принял на себя полномочия управления государством, а через несколько дней — 16 января — Мунаций Планк предложил назвать принцепса "Августом" — и с этого момента Октавиан принял новое имя: Император Цезарь Август. Имя "Август" (Augustus лат.) означало что-то вроде "высокий, величественный" и продолжало традицию особых прозвищ конца республики. Еще в большей степени, чем "Цезарь", оно становилось именем-титулом.
11 листопада 1918 року до Варшави прибув Ю. Пілсудський, який, спираючись на Польську військову організацію та ліві партії, проголосив відновлення Польської держави. Незабаром він був призначений її тимчасовим керівником, а за його дорученням Є. Морачевський сформував уряд. Офіційною назвою новоствореної держави стала Річ Посполита Польська.
Найскладнішою проблемою відновленої держави були її кордони. Розв'язання цього питання залежало як від волі країн Антанти, так і від можливостей силою зброї поширити державну територію до освячених традицією великодержавності кордонів 1772 року.
У результаті війни з українцями поляки захопили територію Західноукраїнської Народної Республіки й у 1923 році домоглися від Антанти визнання цього загарбання. Після підписання 22 квітня 1920 року Варшавського договору з Директорією УНР Ю. Пілсудський розпочав війну з Радянською Росією, яка завершилася укладенням у березні 1921 року Ризького мирного договору, що залишив західноукраїнські й західнобілоруські землі за Польщею.
За Версальським мирним договором 1919 року до Польщі була приєднана Познанщина й частина 'я з вузьким виходом до Балтійського моря, порт Гданськ (Данциг) отримав статус вільного міста. У жовтні 1920 року польські війська захопили в Литві Віленський край.
Після завершення Першої світової війни й національно-визвольної боротьби 1917—1921 рр. під владою Польщі опинилися такі етнічні українські землі:
Галичина
Холмщина
Підляшшя
Західна Волинь
Західне Полісся
Посяння
Лемківщина.
Відповідно до Варшавського та Ризького договорів ці території офіційно закріплювалися за Польщею.
Відповідь:
С окончанием гражданских войн Октавиан приступил к укреплению своей власти: в 29 до н.э. он, как и Цезарь до него, принял титул императора как постоянный, который обладал новым качеством — он не только выражал непобедимость и власть над армией, но и превращался в титул правителя. 13 января 27 до н.э. Октавиан выступил в Сенате и заявил, что добровольно передает власть Сенату и народу и восстанавливает республику. Это заявление было встречено сенаторами со страхом — как перед войнами и анархией, так и перед тем, что отказ являлся провокацией. Поэтому все ему поверили, одни по принуждению, другие притворились, — так описывает реакцию сенаторов историк Дион Кассий, — хвалить его одни не осмеливались, другие не желали (Римская история. 53, 11). Октавиан принял на себя полномочия управления государством, а через несколько дней — 16 января — Мунаций Планк предложил назвать принцепса "Августом" — и с этого момента Октавиан принял новое имя: Император Цезарь Август. Имя "Август" (Augustus лат.) означало что-то вроде "высокий, величественный" и продолжало традицию особых прозвищ конца республики. Еще в большей степени, чем "Цезарь", оно становилось именем-титулом.