1)какие приемы используются в трагедии "Прометей прикованный" для характеристики главного героя? 2)назовите специфические для драматического произведения средства создания образа Прометея.
Червоні вітрила — спочатку з’являються перед нами як конкретний предмет — іграшка, зроблена для продажу Лонгреном, батьком головної героїні Ассоль. Відомий збирач народних переказів Егль, побачивши в руках дівчинки чудову іграшку — вітрильник з червоними вітрилами, сказав їй дивну річ: «Ти будеш великою, Ассоль. Одного разу ранком у морській далечині під сонцем блисне червоне вітрило. Сяюча громада червоних вітрил білого корабля рушить, розсікаючи хвилі, просто до тебе... Красивий принц посадить тебе в човен, привезе на корабель, і ти виїдеш назавжди до блискучої країни, де сходить сонце і де зірки спустяться з неба, щоб привітати тебе з приїздом».
Казкар посіяв у душу юної Ассоль зернятко мрії про диво. Серед сірих буднів її підтримувала віра в диво, і воно сталося. Але Ассоль, з її мрією про принца і червоні вітрила живе в оточенні злісних людей — мешканців Каперни, абсолютно нечулих до прекрасного. Мешканці Каперни не розповідали казок, не співали пісень, вони думали тільки про повсякденні справи. Ассоль теж думає про хліб насущний, але мрія піднімає її над буденним життям. Герої Гріна відрізняються від оточуючих людей. Мешканці Каперни живуть приземленно. А ті, хто хотів жити інакше, іноді не витримували тиску оточуючих: так, став п’яницею добрий вугляр, що завдяки Ассоль зміг побачити ніжні розписи на лозинах старого вугільного кошика. У світі несправедливості, у якому живуть герої Гріна, добро так само незвичайне, як червоні вітрила.
Основний конфлікт «Пурпурових вітрил» — конфлікт мрії Ассоль і дійсності, піднесеної натури з реальним життям. Образ вітрила використовувався в літературі багато разів. Вітрило немов кличе в невідому далечінь, де на героя чекає прекрасне майбутнє, щастя. Але вітрила зазвичай бувають із грубої парусини сірого кольору, а тут — червоні й шовкові. Такі вітрила можна зшити, але в житті подібне марнотратство зустрінеться нечасто. Це диво, але рукотворне. Пурпурові вітрила — символ здійсненної мрії, неминучого торжества сил добра над силами зла. Думкою звертаючись до дочки, Лонгрен думає: «Багато доведеться в майбутньому побачити тобі не пурпурових, а брудних і хижих вітрил; здалеку — ошатних і білих, поблизу — рваних і нахабних».
Пурпуровий колір набуває в творі особливого смислу. Пурпуровий колір — колір життя. Пурпуровий колір для героїв О. Гріна має символічне значення: він говорить про те, що можна досягти незбутнього, перетворити казку на реальність. Пурпурові вітрила — це справа рук самої людини. Капітан Грей скаже чудові слова: «Я зрозумів одну нехитру істину: Вона в тому, щоб робити так звані дива своїми руками». Пурпурові вітрила — це казка, що стала дійсністю, дивом, так просто зробленим людиною для іншої людини. Грей знайшов своє щастя, коли подарував Ассоль її дитячу мрію. Фінал повісті звучить як гімн мрії, як торжество духовного початку в людині. Грін стверджує, що шлях людини повинний бути освячений великою заповітною метою. Вона додасть йому стійкості і шляхетності у боротьбі з негодами життя. Казкові пурпурові вітрила допомагають читачеві дійти висновку, що високе покликання людини в тому, «щоб робити так звані дива своїми руками».
Багато поколінь читачів із захопленням читають цю прекрасну казку. І щоразу Грін переконує нас, що людина не може жити без високої мрії, що в кожному серці живуть свої червоні вітрила. Вони наближаються до берега, що чекає їх, і кожну мить здійснюється багато надій, великих і маленьких.
А.С.Пушкин заинтересовался событие Пугачевского бунта 1824 году, во время михайловской ссылки;просил прислать известный ,даже модный роман"Ложный Петр 3,или Жизнь и похождения бунтовщика Емельяна Пугачева".
Пугачев был широкоплечим сороколетним мужчиной,среднего роста, худощавого телосложения с черной бородой."Мужик с черной бородой весело на меня поглядывал...Страшный мужик ласково меня кликал...". Природный ум,смекалка,энергичность,выдающиеся этого человека тому,что он возглавил крестьянское восстание. Пушкин изобразил Пугачева не только как предводителя восстания,но и как простого казака.
Главное в образе Пугачева-это величие и героизм.
Пушкин показывает противоречивость личности Пугачева. Наряду с жестокостью,коварством и бесстрашием в нем уживались благородство, взаимо и великодушие,что особо проявилось во взаимоотношениях с Гриневым.
Пугачев умеет разбираться в людях. Он прекрасно понимает,что тот,кто боится,тот уважает. Но своих людей о высоко ценит и оберегает. Перед Гриневым он не старается выглядеть царем.
Народ видит в Пугачеве "народного царя" и своего заступника. Он смело ведет за собой народ. За ним идут и угнетенные народы Поволжья и Урала , и горнозаводские рабочие,и казачество. Воззвание Пугачева,возвещавшие народу об освобождении его от власти помещиков и царя,произвело сильное впечатление.
Пушкина давно привлекал замысел произведения о пугачевском бунте. Он первый из литераторов и историков увидел в Пугачеве выдающегося человека из народа.
Роман "Капитанская дочка'' неразрывно связан с "Историей Пугачевского бунта",хотя чаще всего эти произведения противопоставляют друг другу , не замечая или не видя их внутреннего единства.
Червоні вітрила — спочатку з’являються перед нами як конкретний предмет — іграшка, зроблена для продажу Лонгреном, батьком головної героїні Ассоль. Відомий збирач народних переказів Егль, побачивши в руках дівчинки чудову іграшку — вітрильник з червоними вітрилами, сказав їй дивну річ: «Ти будеш великою, Ассоль. Одного разу ранком у морській далечині під сонцем блисне червоне вітрило. Сяюча громада червоних вітрил білого корабля рушить, розсікаючи хвилі, просто до тебе... Красивий принц посадить тебе в човен, привезе на корабель, і ти виїдеш назавжди до блискучої країни, де сходить сонце і де зірки спустяться з неба, щоб привітати тебе з приїздом».
Казкар посіяв у душу юної Ассоль зернятко мрії про диво. Серед сірих буднів її підтримувала віра в диво, і воно сталося. Але Ассоль, з її мрією про принца і червоні вітрила живе в оточенні злісних людей — мешканців Каперни, абсолютно нечулих до прекрасного. Мешканці Каперни не розповідали казок, не співали пісень, вони думали тільки про повсякденні справи. Ассоль теж думає про хліб насущний, але мрія піднімає її над буденним життям. Герої Гріна відрізняються від оточуючих людей. Мешканці Каперни живуть приземленно. А ті, хто хотів жити інакше, іноді не витримували тиску оточуючих: так, став п’яницею добрий вугляр, що завдяки Ассоль зміг побачити ніжні розписи на лозинах старого вугільного кошика. У світі несправедливості, у якому живуть герої Гріна, добро так само незвичайне, як червоні вітрила.
Основний конфлікт «Пурпурових вітрил» — конфлікт мрії Ассоль і дійсності, піднесеної натури з реальним життям. Образ вітрила використовувався в літературі багато разів. Вітрило немов кличе в невідому далечінь, де на героя чекає прекрасне майбутнє, щастя. Але вітрила зазвичай бувають із грубої парусини сірого кольору, а тут — червоні й шовкові. Такі вітрила можна зшити, але в житті подібне марнотратство зустрінеться нечасто. Це диво, але рукотворне. Пурпурові вітрила — символ здійсненної мрії, неминучого торжества сил добра над силами зла. Думкою звертаючись до дочки, Лонгрен думає: «Багато доведеться в майбутньому побачити тобі не пурпурових, а брудних і хижих вітрил; здалеку — ошатних і білих, поблизу — рваних і нахабних».
Пурпуровий колір набуває в творі особливого смислу. Пурпуровий колір — колір життя. Пурпуровий колір для героїв О. Гріна має символічне значення: він говорить про те, що можна досягти незбутнього, перетворити казку на реальність. Пурпурові вітрила — це справа рук самої людини. Капітан Грей скаже чудові слова: «Я зрозумів одну нехитру істину: Вона в тому, щоб робити так звані дива своїми руками». Пурпурові вітрила — це казка, що стала дійсністю, дивом, так просто зробленим людиною для іншої людини. Грей знайшов своє щастя, коли подарував Ассоль її дитячу мрію. Фінал повісті звучить як гімн мрії, як торжество духовного початку в людині. Грін стверджує, що шлях людини повинний бути освячений великою заповітною метою. Вона додасть йому стійкості і шляхетності у боротьбі з негодами життя. Казкові пурпурові вітрила допомагають читачеві дійти висновку, що високе покликання людини в тому, «щоб робити так звані дива своїми руками».
Багато поколінь читачів із захопленням читають цю прекрасну казку. І щоразу Грін переконує нас, що людина не може жити без високої мрії, що в кожному серці живуть свої червоні вітрила. Вони наближаються до берега, що чекає їх, і кожну мить здійснюється багато надій, великих і маленьких.
А.С.Пушкин заинтересовался событие Пугачевского бунта 1824 году, во время михайловской ссылки;просил прислать известный ,даже модный роман"Ложный Петр 3,или Жизнь и похождения бунтовщика Емельяна Пугачева".
Пугачев был широкоплечим сороколетним мужчиной,среднего роста, худощавого телосложения с черной бородой."Мужик с черной бородой весело на меня поглядывал...Страшный мужик ласково меня кликал...". Природный ум,смекалка,энергичность,выдающиеся этого человека тому,что он возглавил крестьянское восстание. Пушкин изобразил Пугачева не только как предводителя восстания,но и как простого казака.
Главное в образе Пугачева-это величие и героизм.
Пушкин показывает противоречивость личности Пугачева. Наряду с жестокостью,коварством и бесстрашием в нем уживались благородство, взаимо и великодушие,что особо проявилось во взаимоотношениях с Гриневым.
Пугачев умеет разбираться в людях. Он прекрасно понимает,что тот,кто боится,тот уважает. Но своих людей о высоко ценит и оберегает. Перед Гриневым он не старается выглядеть царем.
Народ видит в Пугачеве "народного царя" и своего заступника. Он смело ведет за собой народ. За ним идут и угнетенные народы Поволжья и Урала , и горнозаводские рабочие,и казачество. Воззвание Пугачева,возвещавшие народу об освобождении его от власти помещиков и царя,произвело сильное впечатление.
Пушкина давно привлекал замысел произведения о пугачевском бунте. Он первый из литераторов и историков увидел в Пугачеве выдающегося человека из народа.
Роман "Капитанская дочка'' неразрывно связан с "Историей Пугачевского бунта",хотя чаще всего эти произведения противопоставляют друг другу , не замечая или не видя их внутреннего единства.
Объяснение: