1. Які тенденції наявні у творчості О.Олеся?
А Імпресіоністичні, експресіоністичні;
Б імпресіоністичні, неоромантичні;
В неореалістичні, експресіоністичні;
Г неоромантичні, символістські.
2. Визначте віршовий розмір поезії О.Олеся "О слово рідне!"
Визначте художні засоби твору.
О слово рідне! Шум дерев!
Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між ними левій рев…
3. У центрі якої поезії змальований узагальнено-ідеалізований
жіночий образ?
А «До моря» М.Вороного;
Б «Інфанта» М.Вороного;
В «Чари ночі» О.Олеся;
Г «З журбою радість обнялась…» О.Олеся.
4. Визначте віршовий розмір поезії О.Олеся «Чари ночі».
Визначте художні засоби твору.
Сміються, плачуть солов’ї
І б’ють піснями в груди:
«Цілуй, цілуй, цілуй її,—
Знов молодість не буде!»
5. Неправильним є твердження:
А) Микола Вороний – апологет декадентства;
Б) Микола Вороний – «ідеолог» модернізації української літератури;
В) Микола Вороний належить до когорти «розстріляного відродження»;
Г) Микола Вороний переклав «Інтернаціонал», «Варшав'янку» та «Марсельєзу» українською мовою.
6. Творчість Миколи Вороного стала першою декларацією ідей та форм:
А) неоромантизму;
Б) імпресіонізму;
В) символізму;
Г) футуризму.
7. Перша публікація М.Вороного:
А) вірш «Інфанта»;
Б) переклад «Інтернаціоналу»;
В) поема «Євшан-зілля»;
Г) вірш «Не журись, дівчино».
8. За родовою ознакою твір М.Вороного «Блакитна панна»:
А) ліричний;
Б) ліро-епічний;
В) епічний;
Г) драматичний.
9. За жанровою ознакою твір М.Вороного «Блакитна панна»:
А) сонет;
Б) елегія;
В) ліричний вірш;
Г) пісня.
6. Твір М.Вороного «Блакитна панна» належить до такої тематичної групи, як:
А) патріотична;
Б) філософська;
В) пейзажна;
Г) інтимна.
10. У творі М.Вороного «Блакитна панна» звучить мотив:
А) краси перших почуттів;
Б) цілісної, багатогранної людини;
В) возвеличення краси природи навесні;
Г) захоплення красою жінки.
11. Домінуючим художнім засобом у творі М.Вороного «Блакитна панна» є:
А) метафора;
Б) символ;
В) тавтологія;
Г) персоніфікація.
12. Прочитайте текст.
А вона, як мрія сна
Чарівна,
Сяє вродою святою,
Неземною чистотою,
Сміючись на пелюстках,
На квітках
Променистою росою.
У рядках НЕ використано такий художній прийом, як
А) порівняння;
Б) епітет;
В) персоніфікація;
Г) символ.
13. Прочитайте текст.
І уже в душі моїй
В сяйві мрій
В'ються хмелем арабески,
Миготять камеї, фрески,
Гомонять-бринять пісні
Голосні
І сплітаються в гротески.
У рядках використано такий художній прийом:
А) синекдоха;
Б) метонімія;
В) метафора;
Г) оксиморон.
14. Неправильним є твердження:
А) Справжнє прізвище Олександра Олеся – Кандиба;
Б) Олександр Олесь належить до когорти «розстріляного відродження»;
В) Олександр Олесь – поет-лірик, нової символістської літератури;
Г) Символіка – вираження ідей, понять або почуттів за до знаків-символів.
15. Домінантними у творчості Олександра Олеся були ознаки такої стильової течії, як:
А) реалізм;
Б) імпресіонізм;
В) символізм;
Г) футуризм.
16. Перша поетична збірка Олександра Олеся мала назву:
А) «З журбою радість обнялась»;
Б) «Чужиною»;
В) «Перезва»;
Г) «Кому повім печаль мою».
17. За родовою ознакою твір Олександра Олеся «Чари ночі»:
А) сонет;
Б) романс;
В) ліро-епічний;
Г) драматичний.
18. Твір Олександра Олеся «Чари ночі» належить до такої тематичної лірики, як:
А) філософська;
Б) інтимна;
В) пейзажна;
Г) патріотична.
19. До характеристики строфи поезії Олександра Олеся «Чари ночі»:
Лови летючу мить життя!
Чаруй, хмілій, впмвайся
І серед мрій і забуття
В розкошах закохайся!
НЕ має відношення такий термін, як
А) метафора;
Б) ямб;
В) інверсія;
Г) риторична фігура.
20. Провідний мотив твору Олександра Олеся «Чари ночі»:
А) оптимістичний погляд на життя;
Б) краса літньої української ночі;
В) сенс людського життя;
Г) краса життя і кохання.
21. Для аналізу твору Олександра Олеся «Чари ночі» зайве поняття:
А) паралелізм;
Б) контраст;
В) символіка;
Г) персоніфікація.
22. Прийом обрамлення використано в такому творі Олександра Олеся, як:
А) «З журбою радість обнялась»;
Б) «О слово рідне! Орле скутий!»;
В) «Чари ночі»;
Г) «По дорозі в казку».
23. За родовою ознакою твір Олександра Олеся «О слово рідне! Орле скутий!»:
А) епічний;
Б) ліричний;
В) ліро-епічний;
Г) драматичний.
24. За жанровим різновидом твір Олександра Олеся «О слово рідне! Орле скутий!»:
А) сонет;
Б) ліричний вірш;
В) елегія;
Г) ода.
25. Твір Олександра Олеся «О слово рідне! Орле скутий!» належить до такої тематичної групи, як:
А) філософська;
Б) інтимна;
В) пейзажна;
Г) патріотична.
27. Романсом є твір:
А) «О, панно Інно….»;
Б) «Чари ночі»;
В) «Блакитна панна»;
Г) «Молюсь і вірю»;
Д) «Ви знаєте, як липа шелестить…».
28. Блавати, камеї, фрески – ці образи емоційно наснажують поезію:
А) «Арфами, арфами..»;
Б) ) «Ви знаєте, як липа шелестить…»;
В) «Блакитна панна»;
Г) «Чари ночі»;
Д) «Різдво».
Відповідь:
Пояснення:
Мораль як одна з форм суспільної та особистісної свідомості є системою поглядів, уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей. Її основу становлять переконання, звичаї, традиції, громадська думка. Вона охоплює всі сфери суспільного буття: ті, що регулюються державою (політика, виробництво, соціальна сфера, сім’я тощо), і ті, які держава чи громадські організації не регулюють (дружба, любов, товаришування, побут.
Мораль (лат. moralis – моральний) – система поглядів, уявлень, норм, оцінок, що регулюють поведінку людей; одна з форм суспільної свідомості.
Мораль є свідченням певного рівня розвитку, духовної зрілості людини, характеру її відносин з іншими людьми і світом.
Основні функції моралі
Кінцевою метою функціонування суспільства є формування людини як цілісної, всебічно розвиненої особистості. Цю роль виконує насамперед мораль. Яка ґрунтується на принципі, згідно з яким людина є найвищою цінністю.
Художественная литература составляет важный компонент духовного развития народа. В российской школе литература – ведущий предмет в системе нравственного воспитания школьников. На уроках литературы происходит общение с книгой, здесь, по словам психолога А. Леонтьева, “мы учимся чувствовать, “относиться” к другим людям – через искусство. Оно – то, на чем мы учимся быть людьми”. По мнению Ю. Бондарева, «через литературу читатель удовлетворяет извечное любопытство к миру, к самому себе, накапливая мироощущения, духовную энергию, страдая, радуясь, очищаясь, становясь мудрее, проживая не одну, а несколько жизней, - и тем самым удлиняет срок собственного существования на земле”.
Рассказ Владимира Тендрякова «Хлеб для собаки» изучается в школе по нескольким программам: в 7 классе этим произведением начинается изучение нового раздела «Я и Я» (учебник по литературе «Путь к станции «Я» под ред. , ) и в 11 классе (учебник "Русская литература ХХ века. 11 класс", ч.1, 2, для общеобразовательных школ и школ гуманитарного профиля. Чалмаев, ).
Если в 7 классе внимание учащихся акцентируется на внутреннем и внешнем состоянии человеческого «я», о совести и моральной ответственности каждого из нас перед обществом и собой, то в 11 классе ведется разговор с учащимися о том, какое отражение нашел в литературе тяжелый трагический период в жизни нашей страны — коллективизация. Объединяющим звеном в изучении рассказа является проблематика нравственности, которая близка и понятна школьникам любого возраста. Очень важно, чтобы школьники не только смогли понять, о чем рассказ, какова позиция автора, но и сумели передать свои чувства и настроения
Объяснение: