От Роман «Война и мир»
1)Пьер в Москве , занятой французами; встреча с Платоном Каратаевым (т.4 ч.1гл.11-13; ч.2 гл.12).
Почему встреча с Платоном Каратаевым вернула Пьеру ощущение красоты мира?
2. Пьер после плена (ч.4, гл.12,13) .
Как Пьер стал относиться к окружающим после возвращения из плена?
3. Встреча Пьера и Наташи(ч.4, гл.15-20).
Определите идейно-композиционное значение этих глав. В романе.
В одном обычном городе жил мальчик Гена. Он не верил ни в какие чудеса и считал , что волшебство( или что-то подобное) -глупости.
Однажды ночью он лег спать и ему приснился волшебный мир:там жили драконы, лилипуты и волшебные маленькие зверьки. Он завел себе во сне маленького питомца, но вот настало утро, зазвонил будильник и разбудил мальчика. Тот , поняв, что это был только сон очень расстроился. Теперь каждый вечер он старался лечь спать пораньше, чтобы заново очутиться в этом волшебном месте, он ухаживал за своим питомцем и хорошо проводил там время. И вот однажды, проснувшись, он увидел своего маленького дружка(питомца) рядом с собой, он очень обрадовался, но никому об этом не рассказывал. Сейчас он уже очень взрослый, но все еще хранит в секрете тот случай, хоть малыш все еще живет вместе с ним. Теперь он верит в чудеса, и вы поверьте в них тоже!
Епітет — визначення при слові, що впливає на його виразність.
Порівняння - процес кількісного або якісного зіставлення різних властивостей (подібностей, відмінностей, переваг і недоліків) двох (і більше) об'єктів.
Мета́фора — один із основних тропів поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю.
Інве́рсія — одна із стилістичних фігур поетичного мовлення, яка полягає в незвичному розташуванні слів у реченні з очевидним порушенням синтаксичної конструкції задля емоційно-смислового увиразнення певного вислову: «Умовляють серця перебої» (В. Еллан) — тут додаток і підмет вжиті не на своїх місцях задля акцентного підкреслення слова «серця».
Ана́фора — єдинопочаток; одна із стилістичних фігур; вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур.