Оноре́ де Бальза́к (фр. Honoré de Balzac; 20 травня 1799 — 18 серпня 1850) — французький романіст і драматург. Серія романів «Людська комедія», яка зображає панораму післянаполеонової Франції, вважається його головним твором.
Завдяки його завзятим за деталями та за невикривлене висвітлення суспільства Бальзака вважають одним із засновників реалізму в європейській літературі[en]. Він відомий за створення багатогранних персонажів, найменші з яких усе одно є складними, морально неоднозначними та цілковито людяними. Неживі об'єкти в його творах теж наділені характером, наприклад, часто описуваний ним Париж набуває людських властивостей. Його творами надихалися як багато відомих письменників, як-от Еміль Золя, Чарльз Дікенс, Гюстав Флобер, Джек Керуак, Куросава Акіра та Генрі Джеймс, так і філософів, як-от Фрідріх Енгельс. Багато творів Бальзака екранізували, і вони продовжують надихати нових письменників.
Бальзак був хворобливим упродовж усього свого життя, що могло бути спричиненим його напруженим робочим графіком. Його стосунки з родиною були завжди натягнутими через фінансові проблеми та особисті непорозуміння. 1850 року Бальзак одружився з Евеліною Ганською, польською поміщицею українського походження та коханням усього його життя; він помер у Парижі п'ять місяців по тому.
Мастер и Маргарита" – одно из самых сложных для понимания произведений, оно наполнено символами и образами, не все из которых еще разгаданы. Тем не менее, можно разделить роман, грубо говоря, на ряд высказываний по нескольким темам, из них можно сделать вывод о мнении Булгакова по этим вопросам.
Во-первых, это религия, так как около шестой части романа занимают так называемые ершалаимские главы, центральный герой которых, Иешуа, является образом, соотносимым с евангельским Иисусом. О том, был ли сам автор верующим, можно лишь догадываться; если и был, то представление о боге, о структуре его мира у него свое. Судя по этому роману, писатель рассуждал так: бог (здесь Иешуа) очень слаб, не обладает большой властью, но все силы направляет на добро, за что и страдает подчас злым людям. Народ глух к своему "пророку". На протяжении истории о Иешуа ясно звучит моти
Оноре́ де Бальза́к (фр. Honoré de Balzac; 20 травня 1799 — 18 серпня 1850) — французький романіст і драматург. Серія романів «Людська комедія», яка зображає панораму післянаполеонової Франції, вважається його головним твором.
Завдяки його завзятим за деталями та за невикривлене висвітлення суспільства Бальзака вважають одним із засновників реалізму в європейській літературі[en]. Він відомий за створення багатогранних персонажів, найменші з яких усе одно є складними, морально неоднозначними та цілковито людяними. Неживі об'єкти в його творах теж наділені характером, наприклад, часто описуваний ним Париж набуває людських властивостей. Його творами надихалися як багато відомих письменників, як-от Еміль Золя, Чарльз Дікенс, Гюстав Флобер, Джек Керуак, Куросава Акіра та Генрі Джеймс, так і філософів, як-от Фрідріх Енгельс. Багато творів Бальзака екранізували, і вони продовжують надихати нових письменників.
Бальзак був хворобливим упродовж усього свого життя, що могло бути спричиненим його напруженим робочим графіком. Його стосунки з родиною були завжди натягнутими через фінансові проблеми та особисті непорозуміння. 1850 року Бальзак одружився з Евеліною Ганською, польською поміщицею українського походження та коханням усього його життя; він помер у Парижі п'ять місяців по тому.
Во-первых, это религия, так как около шестой части романа занимают так называемые ершалаимские главы, центральный герой которых, Иешуа, является образом, соотносимым с евангельским Иисусом. О том, был ли сам автор верующим, можно лишь догадываться; если и был, то представление о боге, о структуре его мира у него свое. Судя по этому роману, писатель рассуждал так: бог (здесь Иешуа) очень слаб, не обладает большой властью, но все силы направляет на добро, за что и страдает подчас злым людям. Народ глух к своему "пророку". На протяжении истории о Иешуа ясно звучит моти