Рассмотрите иллюстрацию к произведению Д.И.Фонвизина «Недоросль». Какой эпизод из пьесы изображён на рисунке? Какую роль играет данный эпизод в структуре пьесы? Как Митрофан и госпожа Простакова раскрываются в данном эпизоде пьесы? Какие изобразительные средства использует художник для передачи их эмоционального состояния? Удалось ли художнику отразить суть данного эпизода?т

Объяснение:

ответ: Іліада» складається з 15 693 віршів, які поділяються на 24 пісні за кількістю букв грецького алфавіту. Дослідники називають її поемою «єдиного героя», весь сюжет якої зосереджений навколо однієї теми - гніву Ахілла на вождя походу племен еллінів царя Аргосу Агамемнона проти іонійської Трої, що тривав майже 50 днів. Вона відрізняється художньою довершеністю, єдністю поетичного матеріалу, ідеальною стрункістю композиції, розмаїттям художніх засобів, високою поетичністю образів.

Остання, 24 пісня поеми дає можливість зрозуміти ідею всього твору та ставлення автора до зображуваних подій. Численні епітети й порівняння, описи вчинків героїв роблять цілком очевидним те, що Гомер звеличує своїх співвітчизників, особливо доблесного героя Ахілла. Але Гомер не співець війни. Ахілл - мужній воїн, сміливий та хоробрий, гроза троянців, та саме він сіє смерть та жорстокість. Символічно, що саме в його вуста автор вкладає слова осуду війни та її жорстокості, ворожнечі між людьми:

Объяснение: Ну  чим змогла тим змогла

В 1836 году Александром Сергеевичем Пушкиным была написана повесть "Капитанская дочка", которая явилась историческим описанием пугачевского восстания. В своём произведении Пушкин основывался на реальных событиях 1773-1775 годов, когда под предводительством Емельяна Пугачева (Лжецаря Петра Фёдоровича) яицкие казаки, взявшие себе в услужники беглых каторжников, воров и злодеев, начали крестьянскую войну. Петр Гринёв и Мария Миронова – персонажи вымышленные, но в их судьбах очень правдиво отражено горестное время жестокой гражданской войны.Свою повесть Пушкин оформил в реалистичной форме в виде записок из дневника главного героя Петра Гринева, сделанных через годы после восстания. Лирика произведения интересна подачей – Гринев пишет своё дневник в зрелом возрасте, переосмыслив всё пережитое. На момент восстания, он был молодым дворянином, верным своей Императрице. На бунтовщиков он смотрел, как на дикарей, которые с особой жестокостью воюют против русского народа. В ходе повествования видно, как бессердечный атаман Пугачёв, десятками казнящий честных офицеров, со временем волею судьбы завоевывает расположение в сердце Гринева и обретает в его глазах искорки благородства.