Стихотворение Лермонтова «Благодарю» (1830)
ответьте на во Что составляет гамму чувств, переживаемых лирическим героем?
2) Какова роль повтора в конце каждой строфы стихотворения?
3) Как сквозной рефрен соотнесён с названием произведения?
4) В чём смысл последнего «Благодарю» поэта?

Моя семья - мама, папа, брат и я. То есть, у нас в доме три мужчины. И обо всех нас заботится одна мама: готовит нам, убирает, стирает, гладит папе в работе нам с уроками. Она очень устает. И я всегда в меру своих сил стараюсь ей У меня есть обязанности, которые я исполняю без напоминаний: я всегда слежу за тем, чтобы в доме был свежий хлеб. Хожу сам в магазин за ним. Еще я с домашними делами: вытираю пыль, пылесошу, разбираю игрушки. Также я младшему брату с домашними заданиями, когда маме некогда маме накрывать на стол к ужину. Летом я - мамин в огороде. Полю лук, морковку, свеклу. А еще поливаю в теплице помидоры и перец. Я стараюсь разделить с мамой все ее домашние хлопоты, потому что я еео очень люблю.

Калина – дуже красива рослина. Це стрункий кущ, з багатьма тонкими вітками, що тягнуться до неба. Із приходом весняного тепла на них набухають бруньки. Потім калина вся вкривається білими суцвіттями-парасольками, вона вбирає тепло сонця та живильну вологу землі. ЇЇ листя яскраво-зелене з нерівними зубчастими краєчками, і в них плутається вітерець.

Потім, коли квіти оцвітають, на їхньому місці з'являються маленькі зелені ягідки. Вони поступово стають більшими та восени набувають насичено червоного кольору. Стиглі ягоди калини схожі на яскраві краплини крові, тому в традиції українського народу вони символізують силу життя. Ягоди калини також бувають жовтого та чорного кольору, а деякі види її не скидають листя восени.

Калина трохи кисла та терпкувата на смак. З неї готують смачне варення та компот. Зображенням калини прикрашають предмети побуту, крашанки, вишиванки.