Такой элемент композиции, как письмо, в финале повести В. Быкова «Альпийская » *
А узнать дальнейшую судьбу героини.
Б. … не играет особой роли.
В. … делает повествование достоверным, оптимистичным: гибель Ивана не бессмысленна…
2. Какое из утверждений, на ваш взгляд, правильно объясняет название повести В. Быкова? *
А. – необычный (чаще героический) поэтический рассказ из жизни человека, страны. Название сразу уточняет позицию автора: альпийская история - героическое повествование.
Б. В названии горькая ирония автора: любовь на войне - противоестественное явление, и ничего героического в чувствах и поступках героев быть не может.
В. Красивое название, настраивающее читателей на то, что их ждет красивая романтическая история.
3. Критики до сих пор обходят стороной повесть В. Быкова «Альпийская ». Это можно объяснить тем, что… *
А. …критики не любят анализировать произведения о войне, так как в них много жестокости, трагизма.
Б. …критики не знали, как относиться к главному герою: бежавший из плена советский солдат позволяет себе рассказывать «суровую правду» о своей стране оказавшейся рядом молодой итальянке.
В. … критики уверены: все, что рассказывает Иван Джулии, - жестокая выдумка, клевета, оправдание того, почему он оказался в плену.
4. В. Быкова упрекали в том, что в центре его произведений неприметные герои войны. Иван бежит из плена и погибает. В чем здесь героизм, разве об этом стоит писать? Какое из утверждений правильно разобраться в поставленных во А. Героизма в истории Ивана и Джулии никакого нет, но три дня счастья сами по себе прекрасны и заслуживают писательского внимания.
Б. Иван – символ русских солдат, которых можно убить, но нельзя победить. Стойкость и мужество таких солдат удивляло даже врагов и приближало час нашей победы.
В. Один день на войне уже подвиг, поэтому все, что связано с войной, достойно писательского интереса.

Вельмишановний великий княже Ярославе!Звертаюсь до тебе з далекого XX століття. Я живу на твоїй і моїй рідній землі, але тепер вона називається не Київська Русь, а Україна. Прочитала недавно п'єсу Івана Кочерги "Ярослав Мудрий", де розповідається про важкий період твого життя і правління. Іван Кочерга відкрив нам завісу на моральні цінності наших далеких предків, їхні ідеали. Твій образ змальовано з великою повагою, яскравістю й любов'ю так, що він не може не збентежити душу читача. Я була дуже вражена тим, що в історії бувають такі далекоглядні, вольові, розважливі і мудрі особистості.Тобі довелося покласти багато сил, щоб зберегти єдність країни, злагоду серед народу. Був ти, княже, жорстоким і добрим, мудрим і терплячим у досягненні своєї мети. Мені у серце запали такі твої слова:Да буде мир! І Богом я клянусь,Що кожного вразить моя сокира,Хто збаламутить Київ наш і Русь,Хто осквернить насильством справу миру.Зараз нам не вистачає таких державних діячів, тому в країні панує розлад, занепад економіки, науки і культури. Для тебе, великий княже, "...в житті ясніше всіх скарбів людини честь і мужа вірність сяє...". О, якби зараз у людей були такі великі і чисті серця, то, може, й життя було б більш радісним і щасливим. У важкі часи розкривається душа людини, тоді видно, які ідеали вона сповідує. За честь вважаєш ти, що в жилах твоїх тече кров рабині — то кров твого народу. Ти наш батько. Ми вчимося на прикладі твого життя бути чесними, здатними на самопожертву ради Батьківщини, як ти нам заповів: "І, поки жив, стояти я клянусь за руську правду і єдину Русь!" Ми побачили, що "береться мудрість... із шукань і помилок гірких".Навколо тебе були люди добрі і злі. Учений монах Сильвестр теж зробив велику справу для нашої держави, переклавши і переписавши багато рукописів. Молодь він виховував на ученні Христа: "Тільки Бог царів і царства судить. Лиш він один далеку бачить путь, якою йдуть царі і прості люди". Пригадуєш, як ти казав?І добрій книзі більше я радію,Ніж золоту в коморі.Мені боляче за наш народ, бо зараз мало хто шанує науку і культуру, книжки, за які ви платили золотими монетами, в які вкладали багато сил. Образ Микити підтверджує, що ви, наші предки, були людьми чесними, порядними, шляхетними, У розмові з Сильвестром Микита каже:З пергаменту недовго зчистить ваду,Лиш з совісті не зчистити її.Спочатку Микита ненавидів тебе, Ярославе, за смерть свого батька. Але коли він зрозумів твою мету створення єдиної могутньої держави, то пробачив тебе. Із ворога Микита став твоїм вірним помічником і другом.Ми, твої нащадки, дуже вдячні за мудрий життєвий досвід, який долетів до нас крізь віки. І ще не раз зустрінеться нам твій образ на сторінках історичних романів.Із великою повагою до тебе, Ярославе, учениця 11 класу Ч. Н.

Всё говорят что дружбы между мальчиком и девочкой не существует. Так у меня есть друг Кирилл . Мы с ним знакомы с самого детства. Мы с ним очень похожи. Мы ходим в одну и туже школу . Занимаемся одним и тем же. У нас одинаковые увлечения. Я уже в 7 классе как и он. Мы с ним общаемся и почти не растаёмся. Оказывается что за все годы нашей дружбы он меня любит, да и он мне не безразличен как друг так же как и парень . Когда я об этом узнала я была удивлена ведь я не ожидала такого поворота ! Так вот уже через месяца 3 вроде , мы с ним стали парочкой. Теперь мы точно ни когда не раствёмся!