Ассоль - донька матроса Лонгрена, мешкала зі своїм батьком в Каперні. У ранньому дитинстві дівчинка втратила матір, тому нею оппікувався батько. Саме він заплітав їй волосся, готував, купував суконьки. Сім"я жила скромно, не підтримуючи стосунків з іншими мешканцями приморського селища. Ассоль часто запитувала у батька, чому їх не люблять (діти глузували над дівчинкою, обкидали її багном). А Лонгрен говорив, що вони просто не вміють любити, бо жорстокі й злі. Головна героїня була слухняною, працьовитою, грамотною (батько вчив її писати й читати). Вона багато часу проводила на узбережж гаючи за життям природи. Одного разу Ассоль несла іграшки до міста й зустріла чарівника Егля. З того часу вона мріяла про принца на кораблі з пурпуровими вітрилами. Грей ріс у заможній родині, з дитинства мріяв про море, був розумним, сміливим, чесним, співчутливим (історія з опіком у служниці). У 15 років він дременув із дому, щоб стати капітаном і плавати в далекі країни. Грей втілив у життя свою мрію, пройшов шлях від юнги до капітана, приплив у Каперну, зустрів Ассоль на березі моря, дізнався про її історію і вирішив мрію дівчини втілити у життя. У повісті щасливий кінець, як у багатьх казок. Головні герої заслужили на своє щастя.
Шел снег. Я подошел к окну и посмотрел во двор. Мое внимание привлек один парень, который катался на лыжах. Сначала я с интересом наблюдал за ним, потом он начал меня раздражать, так как все время описывал круги возле дома и маячил перед глазами. В это время подошла старшая сестра взглянуть, что же меня заинтересовало за окном. Тут я не выдержал: - Вот шлепнулся бы лицом в снег! , -сказал я про лыжника. - Типун тебе на язык, = заступилась сестра, - а если руку и ногу сломает! И тут мне стало стыдно.
Грей ріс у заможній родині, з дитинства мріяв про море, був розумним, сміливим, чесним, співчутливим (історія з опіком у служниці). У 15 років він дременув із дому, щоб стати капітаном і плавати в далекі країни. Грей втілив у життя свою мрію, пройшов шлях від юнги до капітана, приплив у Каперну, зустрів Ассоль на березі моря, дізнався про її історію і вирішив мрію дівчини втілити у життя. У повісті щасливий кінець, як у багатьх казок. Головні герої заслужили на своє щастя.
- Вот шлепнулся бы лицом в снег! , -сказал я про лыжника.
- Типун тебе на язык, = заступилась сестра, - а если руку и ногу сломает!
И тут мне стало стыдно.