Пише Вам школярка двадцять першого століття. Минуло вже багато десятиліть з часів Вашої активної громадської та творчої діяльності, але Ваше слово й досі живе. А Ваш внесок в розбудову нашої держави на початку минулого століття також пам’ятають та шанують нащадки.
Ви навіть не уявляєте, як я була здивована, коли познайомилась із Вашим творчим доробком. Найбільшою дивиною для мене став той факт, що видатний політик Володимир Винниченко, про якого нам розповідали на уроках історії, є ще й письменником та художником! До того часу особистість Вашої історичної особи була прихована для мене за відстороненими іменами, датами, універсалами.
Ваша постать – це зразок цілісної особистості, творча та життєва біографія якої являють єдине ціле. Як цікаво було відшукувати між рядків роману «Сонячна машина» паралелі до сучасності, як Вашої революційної, так і нашої. Навіть моторошно стає від думки, що ми сьогодні такі схожі на тодішнє суспільство, що Ви його описали.
Цей роман справив на мене неабияке враження. По-перше, своїм захоплюючим, навіть детективним, сюжетом. Чого варта сама ідея створення такого апарату, який міг би назавжди вирішити проблему голоду у світі! А загадка із викраденням коронки у принцеси тримала у напрузі до останнього розділу!
По-друге, мене вразив той глибокий психологізм та розуміння природи людини та суспільства, що Ви показали на сторінках свого твору. Ми побачили, як низько може впасти людина, засліплена пристрастями. Водночас Ви показали, як людяність та мудрість перемагають тирана.
Зрештою, своїм твором Ви вписали українську літературу до історії світової культури. За це все велике Вам знавцю людської душі!
В первом стихотворении, георгины - прекрасные цветы, которые выделяются в прекрасном и знакомом поэту саду. В отрывке стихотворения с любовью описан знакомый сад, в которым цветут пёстрые георгины.
Во втором отрывке присутствует грусть и печаль, которую можно почувствовать в словах: туманен, донят, холодом и равнодушно. А образ завершают яркие цветы георгины, которые выделяются в отрывке. Представляя серый сад и яркие цветы, которые падают на землю.
В третьем отрывке, георгины - словно последний луч. Они яркие и прекрасные, но навевают на автора грусть.
В четвёртом отрывке, георгины надменны и прекрасны. В отрывке, автор представляет их как гордые и великолепные, яркие цветы. Которые он одаряет надменностью, словно они звёзды.
В последнем отрывке, который имеет грустный оттенок, яркость георгин сравнивается с ядовитостью на "сером фоне".
Во всех отрывках, георгины яркие и прекрасные цветы, которые привлекают внимание и воспринимаются настроением по-разному. В отрывках георгины "Яркие и ядовитые", "Прекрасные и надменные". Они, цветы, которые выделяются и дополняют образ отрывков.
Шановний Володимире Кириловичу!
Пише Вам школярка двадцять першого століття. Минуло вже багато десятиліть з часів Вашої активної громадської та творчої діяльності, але Ваше слово й досі живе. А Ваш внесок в розбудову нашої держави на початку минулого століття також пам’ятають та шанують нащадки.
Ви навіть не уявляєте, як я була здивована, коли познайомилась із Вашим творчим доробком. Найбільшою дивиною для мене став той факт, що видатний політик Володимир Винниченко, про якого нам розповідали на уроках історії, є ще й письменником та художником! До того часу особистість Вашої історичної особи була прихована для мене за відстороненими іменами, датами, універсалами.
Ваша постать – це зразок цілісної особистості, творча та життєва біографія якої являють єдине ціле. Як цікаво було відшукувати між рядків роману «Сонячна машина» паралелі до сучасності, як Вашої революційної, так і нашої. Навіть моторошно стає від думки, що ми сьогодні такі схожі на тодішнє суспільство, що Ви його описали.
Цей роман справив на мене неабияке враження. По-перше, своїм захоплюючим, навіть детективним, сюжетом. Чого варта сама ідея створення такого апарату, який міг би назавжди вирішити проблему голоду у світі! А загадка із викраденням коронки у принцеси тримала у напрузі до останнього розділу!
По-друге, мене вразив той глибокий психологізм та розуміння природи людини та суспільства, що Ви показали на сторінках свого твору. Ми побачили, як низько може впасти людина, засліплена пристрастями. Водночас Ви показали, як людяність та мудрість перемагають тирана.
Зрештою, своїм твором Ви вписали українську літературу до історії світової культури. За це все велике Вам знавцю людської душі!
В первом стихотворении, георгины - прекрасные цветы, которые выделяются в прекрасном и знакомом поэту саду. В отрывке стихотворения с любовью описан знакомый сад, в которым цветут пёстрые георгины.
Во втором отрывке присутствует грусть и печаль, которую можно почувствовать в словах: туманен, донят, холодом и равнодушно. А образ завершают яркие цветы георгины, которые выделяются в отрывке. Представляя серый сад и яркие цветы, которые падают на землю.
В третьем отрывке, георгины - словно последний луч. Они яркие и прекрасные, но навевают на автора грусть.
В четвёртом отрывке, георгины надменны и прекрасны. В отрывке, автор представляет их как гордые и великолепные, яркие цветы. Которые он одаряет надменностью, словно они звёзды.
В последнем отрывке, который имеет грустный оттенок, яркость георгин сравнивается с ядовитостью на "сером фоне".
Во всех отрывках, георгины яркие и прекрасные цветы, которые привлекают внимание и воспринимаются настроением по-разному. В отрывках георгины "Яркие и ядовитые", "Прекрасные и надменные". Они, цветы, которые выделяются и дополняют образ отрывков.