Для виготовлення моделей застосовують глину або пластилін.
Глину можна використовувати яку завгодно, аби вона була пластичною. Кращими є глини зеленкуватого або синюватого кольору. Якщо глина має багато домішок піску або гравію, то її треба очистити від них. Для цього глину відмочують. Це роблять так. Перемішавши глину з водою в якийсь посудині, дають змогу важким домішком осісти на дно, а глиняний розчин переливають в інший посуд. Так повторюють кілька разів. Після цього очищеному глиняному розчину дають відстоятись, зливають з нього воду і глиняне тісто підсушують до потрібної вологості, щоб можна було ліпити вироби. Придатною до ліплення глиною вважається така, яка легко змінює свою форму і не прилипає до рук.
Щоб надати глині більшої пластичності і захистити її від швидкого висихання, до неї додають оліфу, рослинну олію, крохмаль, декстрин та інші домішки. Зберігають приготовлену до роботи глину у спеціальній тарі, яку накривають мокрою мішковиною.
Для ліплення дрібних орнаментальних моделей застосовують пластилін. На відміну від глини пластилін довго сохне, зберігаючи свою пластичність. Якщо для роботи готового заводського пластиліну немає, його можна приготувати на місц б приготування. Віск, вазелін і смалець розтоплюють у металевій посудині на невеликому вогні, перемішуючи їх. Коли матеріали розтопляться, у зняту з вогню розплавлену масу додають сірку і висушену порошкоподібну глину, після чого всю суміш ретельно перемішують.
Для виготовлення моделей застосовують глину або пластилін.
Глину можна використовувати яку завгодно, аби вона була пластичною. Кращими є глини зеленкуватого або синюватого кольору. Якщо глина має багато домішок піску або гравію, то її треба очистити від них. Для цього глину відмочують. Це роблять так. Перемішавши глину з водою в якийсь посудині, дають змогу важким домішком осісти на дно, а глиняний розчин переливають в інший посуд. Так повторюють кілька разів. Після цього очищеному глиняному розчину дають відстоятись, зливають з нього воду і глиняне тісто підсушують до потрібної вологості, щоб можна було ліпити вироби. Придатною до ліплення глиною вважається така, яка легко змінює свою форму і не прилипає до рук.
Щоб надати глині більшої пластичності і захистити її від швидкого висихання, до неї додають оліфу, рослинну олію, крохмаль, декстрин та інші домішки. Зберігають приготовлену до роботи глину у спеціальній тарі, яку накривають мокрою мішковиною.
Для ліплення дрібних орнаментальних моделей застосовують пластилін. На відміну від глини пластилін довго сохне, зберігаючи свою пластичність. Якщо для роботи готового заводського пластиліну немає, його можна приготувати на місц б приготування. Віск, вазелін і смалець розтоплюють у металевій посудині на невеликому вогні, перемішуючи їх. Коли матеріали розтопляться, у зняту з вогню розплавлену масу додають сірку і висушену порошкоподібну глину, після чого всю суміш ретельно перемішують.