Выпишите ключевые слова Очень важно реально представлять себе общую картину обеспеченности пресной водой в мире. По статистике, на мировой океан приходится 96,5% водной массы, а объём пресных вод значительно меньше – 3,5% от общих запасов воды. Распределение пресной питьевой воды по континентам и по странам мира крайне неравномерно. Пресная вода является принципиально важным для жизни человека невозобновляемым ресурсом, поэтому перед дефицитом воды в определенной мере равны и бедные малонаселенные страны, и богатые развитые экономики. Согласно статистике, практически пятая часть населения мира живет в районах, в которых наблюдается острая нехватка питьевой воды. Помимо этого, одна четверть населения живет в развивающихся странах, которые испытывают нехватку в связи с отсутствием инфраструктуры, необходимой для забора воды из водоносных пластов и рек. Одной из главных проблем является загрязнение пресной воды, снижающее существующие запасы. Это промышленные выбросы и стоки, смыв удобрений с полей, а также проникновение соленой воды в водоносные слои из-за откачивания грунтовых вод. Говоря о последствиях нехватки пресной воды, стоит заметить, что они могут быть самых разных планов: от ухудшения условий жизни и развития заболеваний вплоть до обезвоживания и смерти. Недостаток чистой воды вынуждает людей использовать для питья воду из небезопасных источников, которая зачастую просто опасна для здоровья. Кроме того, из-за нехватки воды существует негативная практика хранения воды людьми в своих жилищах, что существенно может повысить риск загрязнения и создания благоприятных условий для размножения вредных бактерий. Вдобавок, одной из острых проблем становится проблема гигиены. Люди не могут надлежащим образом мыться, стирать свою одежду и содержать в чистоте свои дома. На основании всего вышесказанного мы понимаем, что необходимо прилагать больше усилий как для сохранения источников пресной воды, так и для поисков возможных экономически менее затратных путей для решения этой глобальной проблемы.
Объяснение:
Тарас Шевченко - видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими.
Народився в сім'ї селянина 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 року в селі Моринці на Черкащині. Рано залишився сиротою. Грамоти навчився у дяка. У 14 років його взяли "козачком" до двору поміщика П.Енгельгарда, з яким переїхав спочатку до Вільно, а потім - до Петербурга. У 1832 р. Шевченка віддали "у науку" до художника В.Ширяєва. У 1838 році за пiдтримки К. Брюллова, В. Жуковського, О. Венеціанова, М. Вєльгорського, Є. Гребінки, І. Сошенка та інших Шевченка викупили з кріпацтва.
Того ж року його прийнято до Академії мистецтв, яку він закінчив у 1844 році. У 1843 та 1845 рр. Шевченко приїжджав на Україну i працював художником у Київській тимчасовій комісії з питань розгляду старих актів. У лютому 1847 року Т. Шевченка затверджено на посаду викладача малювання Київського університету. 24 березня 1847 р. за участь в діяльності Кирило-Мефодіївського товариства та за антисамодержавницькі поезії Т.Шевченка заарештовано та заслано до Орської фортеці Оренбурзького окремого корпусу з царською резолюцією про заборону писати i малювати. Під час заслання Шевченко як художник увійшов до складу експедиції, завданням якої було дослідження Аральського моря.
У 1857 році зусиллями друзів Т. Шевченка повернули з заслання й у 1858 році він прибув до Москви, потім до Петербурга. У 1859 році приїхав в Україну, але перебував під наглядом поліції. Йому заборонили постійно проживати в Україні і зобов'язали переїхати до столиці. Десятирічне заслання, хвороби призвели до передчасної смерті Т. Шевченка 26 лютого (за новим стилем 10 березня) 1861 року. Поховали його спочатку на Смоленському цвинтарі у Петербурзi, у травні 1861 року прах перевезли на Чернечу (тепер Тарасову) гору поблизу Канева.
Пам'ятник Тарасу Шевченку поблизу червоного корпусу
університетуТ. Шевченко почав писати вірші у другій половині 30-х років. У 1840 році в Петербурзі вийшла його перша збірка поезій "Кобзар", у 1845 році - героїчно-романтична поема "Гайдамаки". В 1843-45 роках він написав цикл поезій "Три літа" (центральним твором якого є "Сон"), поему "Кавказ", послання "І мертвим і живим…", поезії "Чигирине, Чигирине", "Великий льох", "Стоїть в селі Суботові" та ін., в яких гостро виступив проти соціально-національного гноблення українського народу. Під час ув'язнення писав вірші, які згодом об'єднав у цикл"В казематі". У 1854-1858 роках написав російською мовою повісті "Музикант", "Художник", "Нещасний", "Капітанша", "Близнята". Останніми прозовими творами Т. Шевченка є повість "Прогулянка з задоволенням і не без моралі" (1856-1858) та щоденникові записи "Журнал". В Україні у 1858 році Т. Шевченко написав низку високих зразків інтимної та пейзажної лірики. Кілька творів Т. Шевченка цього періоду опубліковано в журналі "Основа" та альманасі "Хата".
Т. Шевченко є одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. Він працював у галузях станкового живопису, графіки, монументально-декоративного розпису та скульптури, досконало володів технікою акварелі, олії, офорту, малюнка олівцем і пером. Він є автором понад тисячі мистецьких творів (втрачено бiльше 160). У 1859-1860 роках виконав офорти з творів зарубіжних та російських художників, за які отримав звання академіка гравірування.
Ім'я Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлені пам'ятники, його твори перекладені майж е на всі мови світу, його ім'ям в Україні названі навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста. Національна опера України, Київський національний університет, центральний бульвар міста Києва носять ім'я видатного сина українського народу - Тараса Шевченка.
ответ:Наша земля — уникальная планета во вселенной, единственный наш дом. Каждый человек должен заботиться об окружающей среде и не надеяться на другого. Это, как помыть за собой посуду, должно войти в привычку. Экология Земли с каждым днем страдает сильнее и сильнее. Строятся новые заводы, появляется все больше автомобилей на дорогах, запускаются ракеты и спутники. Это приводит к загрязнению воздуха, глобальному потеплению, таянию ледников, появляются озоновые дыры. Вымирают целые виды животных из-за вырубки лесов, многие водные млекопитающие и рыбы давно находятся под угрозой исчезновения из-за загрязнения водоемов, ведь многие автолюбители экономят на автомойках и моют своих железных коней в природных источниках, используя бытовую химию. В больших городах люди страдают заболеваниями дыхательных путей из-за плохой экологии. За чертой города вырастают кучи мусора, потому что пакеты и бутылки не перерабатываются, а выбрасываются. Такие «мелочи», о которых мы не думаем, приводят к размножению грызунов и появлению новых болезней, которые потом они приносят в города. Чтобы защитить нашу Землю от гибели, каждый должен начать с себя. В первую очередь, должно быть бережное отношение к природе, растениям, которые дают нам воздух. Не стоит загрязнять города мелким мусором, который не сложно донести до урны, бросать вдоль тротуаров окурки, бумажки от конфет, пробки от бутылок. Если каждый заглянет в себя и вспомнит, сколько вреда он причинил природе, а после этого постарается быть мудрее и заботливее, то наша «Голубая планета на сотни лет дольше, вместе с нашими правнуками и их потомками.
Объяснение: