1.Авторську ідею хутірства в романі П.Куліша «Чорна рада» найповніше втілює

А Гвинтовка

Б Черевань

В Сомко

Г Василь Невольник

2. Принцип романтичного творення в романі П.Куліша «Чорна рада» застосовано до образу

А Брюховецького

Б Василя Невольника

В Кирила Тура

Г Гвинтовки

3. Життева позиція Череваня ( роман П.Куліша «Чорна рада»)

A сім разів відмір - один відріж

Б скажи, хто твій друг, і скажу, хто ти

В язик мій- ворог мій

Г моя хата скраю, я нічого не знаю

4.Зустріч полковника Шрама й Череваня із Сомком у романі П.Куліша «Чорна рада» відбулась

А У Києво-Печерській лаврі

Б на хуторі Хмарище

В в обійсті Гвинтовки

Гу Ніжині на Чорній раді

5.Стосовно роману П.Куліша «Чорна рада» серед запропонованих неправильним є твердження

А Композиційним об'єднавчим елементом у романі «Чорна рада» є образ дороги.

Б 1ван Брюховецький, Яким Сомко, Полковник Васюта і полковник Шрам -історичні постаті.

В «Чорна рада» -перший український iсторичний роман.

Г Ознакою підтримки Брюховецького була блакитна стьожка

6.Вкажіть, яка сцена в повісті Марка Вовчка «нститутка» є кульмінаційною і як вона визначає стосунки панночки з іншими персонажами твору:

А приїзд панночки до села. 1з цього часу «у двір душа жива не навідається- хіба за ділом, та так боязко оглядається, так поспішає...»;

Б сутичка панночки з кріпаками в саду. Панночка проявляє свою крайню жадібність і нелюдськість, а селяни-рішучість до самозахисту та протидію свавіллю панів;

В переїзд Устини до міста та віддання Прокопа в некрути. Панночка більше не має кого остерігатися і проявляє свій деспотизм сповна;

Г одруження панночки з полковим лікарем. Інститутка стає ще жорстокішою.

7.Чому Марко Вовчок у повісті «Інститутка» одну з головних героїнь-антиподів називає не на ім'я (Iнститутка), а іншу — тільки на ім'я (Устина)?
P.S. до 14:00 19.05.2020

Пісня супроводжує український народ протягом усієї історії його існування. У часи розквіту та занепаду, під час важких випробувань війнами, бідністю, національного гніту народна пісня допомагала людям. У ній – пам'ять про визначних історичних діячів, про минуле, щирі почуття. У радісні хвилини життя – при народженні немовляти, хрещенні, весіллі, на будь-яке свято – пісня неодмінно лунала, зігріваючи душу та підіймаючи настрій. Пісня допомагала в праці та в дорозі. Мабуть, така співуча в нас українська душа. Є давня легенда, пов’язана з пісенністю українського народу. У ній розповідається про те, що Господь обдаровував усі землі світу багатствами, тож українській землі, яка постала перед ним останньою, не залишилося нічого, окрім народної пісні. Мабуть, ця легенда виникла в часи великих бід, що випали на долю нашого краю. Та пісня, пообіцяв Господь, до людям пережити всі лиха та ще й нестиме радість та світло. В українських народних піснях живе вся історія нашого буття. У них і кохання, і побутове життя, і праця, і військова слава. Українські пісні надзвичайно мелодійні, щирі та прості. Вони нікого не залишають байдужими. Незважаючи на те, що багато з них народилися з болю, вони несуть світло та свято життя. У наших піснях немає жорстокості, агресії, навпаки – прагнення щастя, любові, добробуту, гумор, що найкраще характеризує національні риси нашого народу. Без рідної пісні ,як і без рідної мови, людина не може висловити своїх почуттів. От як пише про те І. Драч: А пісня - це душа. З усіх потреб потреба. Лиш пісня в серці ширить межі неба. На крилах сонце сяйво їй лиша — Чим глибше пісня, тим ясніш душа. Народну пісню треба берегти, бо в ній – невичерпні багатства душі цілого народу.

План до твору «Тореадори з Васюківки» 1. Метро під свинарником. Свиня Манюня. 2. Бій биків з участю корови Контрибуції 3. Пригоди у Києві. 4. Екзамен. Перездача. 5. Ява-Кукурудзо шукає для себе острів для підготовки до екзамену. 6. Порятунок з колодязя Собакевича. 7. Утопленик. Незнайомець з тринадцятої квартири. 8. Добрий Максим Валер’янович. 9. Нічні пригоди у печері. 10. Розкрита таємниця годинника. 11. Дива діда Соломона. 12. Лихо в селі. 13. Відважний Ява. 14. Троє невідомих. 15. Весілля лейтенанта і вчительки.