1. є.маланюк був представником:
а) футуристів; б) неокласиків; в) української діас-
пори; г) декадентства; г) реалізму.
2. у роки громадянської війни поет:
а) запитає радянську владу; б) перебуває в загоні
анархістів; в) е денікінем; г) захищає унр; г) є військо-
вим кореспондентом.
3. поетичний стиль є.імаланюка можна визначити як
а) неореалізм; б) акмеїзм; в) індивідуальний з ознака-
ми різних стилів; г) символізм; г) «сонячний кларнетизм,
4. в одній із поезій є.маланюк називає себе:
а) «сліпий кобзар»; б) «тохтій-хохол, що, хоч дур-
ний, та хитрий; в) «народу самосiйнi дiтie»; г) кре-
мезний варяг»; г) «залізніх імператор строф». —
5. якого образу україни немає в поезіях ємаланюка?
а) вишнева україна; б) степова еллада; в) чорна
еллада; г) «степова бранка»; г) «повія ханів і царів.
Автор: Олег Ольжич
Рід: лірика
Вид: громадянська.
Тема: роздуми поета над можливостями кожної особистості.
Ідея: заклик раціонально використовувати власні сили.
Художні засоби:
Епітети: невідгадана сила, солодкий тягар; гостру петарду; невблаганним сумлінням.
Метафора: гостра петарда наказу.
Поріняння: як з тілом смертельника крила;
У цій поезі автор наголошує на тому, що абсолютно все залежить від нас самих. А в кожній особистості закладина надзвичайної величі сила, яка до зробити вольове рішення.