Я без будь-яких перебільшень можу сказати, що це найсмішніша книга мого дитинства. Ніколи не забуду той вечір, коли я в дванадцять років відкрив перші її сторінки. Мене одразу захопила мова автора та захопили герої, які так були схожі на мене. Особливу увагу привертають головні герої: Ява та Павлуша - справжні друзі, які весь час сваряться, але всеодно миряться бо є ледь не братами. Їх серця та думки ще такі чисті і щирі, що перечитуючи улюблені моменти зараз, я відчуваю всередині себе ту дитину, яку здається втратив виростаючи. Надзвичайно смішні ситуації : тут і спроби прокопати метро під сараєм ,і втекти на кшталт Робінзона на безлюдний острів.Я б порадив би цей твір не лише дітям, якщо для дітей - це весела повість про витівки і пригоди двох їх ровесників та для дорослих.А коли залишалися остані рядки просто не хочеться, щоб вона закінчувалася – настільки зживаєшся з героями і проникаєшся їх пригодами та переживаннями. Я впевнена, що «Тореадори з Васюківки» В. Нестайка – одна з найкращих його книжок.
Повість-казка Марини Павленко «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» — це твір про дитячу фантазію й дружбу, про дорослі проблеми і віру в диво, про сучасність і далеке минуле. Дівчинку Софійку зовсім замучили нічні жахіття, що відбуваються у квартирі знизу. Хазяї цієї квартири поїхали, а за кімнатними квітами доглядає сусідка бабця Валя. Дівчинку трішки лякає і сама бабця, і її чорнющий кіт Фантик, та найбільше її бентежать крики й тупіт, що в ніч на повний місяць чи грозу чуються з пустої квартири внизу. Ще Софійка страшенно переживає через те, що однокласник Вадим Кулаківський майже не звертає на неї уваги. Дівчинку бентежить новина, що рід Кулаківських протягом багатьох поколінь переслідує якесь прокляття. Понад усе Софійці хочеться до родині, щоб Вадик жив у нормальнім сім’ї, не страждав, бо батьки далеко, а стара бабуся не може впоратися з вибриками онука-підлітка. Правда, самому Вадику його життя подобається, адже він робить усе, що заманеться: почав палити цигарки, водиться з якимись непевними людьми, краде й перепродує крадене. Щоб вирятувати однокласника з життєвих негараздів, Софійка відважилася подолати час. Дізнавшись, що стара шафа — це портал, через який можна повернутися в минуле і змінити щось на краще, дівчинка не побоялася використати таку можливість. Дивним чином Софійка завади опиняється у вирі подій. Вона загубила чудові корали, і це завадило тітоньці Оксані вийти заміж за чоловіка, який мав сім’ю і двох дітей, але приховував це. Софійка втрутилася в минуле, врятувала Катрю Кулаківську, її нареченого Семена та його батьків від страшної смерті, а себе привидів загиблих у пустій квартирі. Звичайно, твір наповнений казковими пригодами, мандрами в часі, але, як і в кожній казці, у творі Марини Павленко багато реального. Усе це робить його цікавим не тільки для дітей, а й для дорослих, які, прочитавши «Русалоньку…», зможуть згадати своє дитинство і краще зрозуміти власних дітей-підлітків.
Надзвичайно смішні ситуації : тут і спроби прокопати метро під сараєм ,і втекти на кшталт Робінзона на безлюдний острів.Я б порадив би цей твір не лише дітям, якщо для дітей - це весела повість про витівки і пригоди двох їх ровесників та для дорослих.А коли залишалися остані рядки просто не хочеться, щоб вона закінчувалася – настільки зживаєшся з героями і проникаєшся їх пригодами та переживаннями.
Я впевнена, що «Тореадори з Васюківки» В. Нестайка – одна з найкращих його книжок.