40 ів. на завтра

1. про які часи йдеться у повісті «за сестрою»
а боротьба українців проти польської шляти:
б боротьба українців проти монголо-татарських нар
в боротьба українців проти фашистів;
г боротьба українців проти половців.
2. хто найперший передчував небезпеку в повісті а.чайковського
«за сестрою»?
а козак семен непорадний; б дід панас;
в брат павлуся;
г сотник андрій недоля.
3. що знайшов семен у сідлі коня? -
ав'язку стріл;
б золото, гроші,
в пістолі;
г торбину з сухарями.
4. яке диво сталося на очах у михайлика, коли він гав
за лебедями (з повісті м. стельмаха «гуси-лебеді летять»)?
а вони відлетіли; б вони повернулися знову;
в скинули по пір'ячку; г полетіли до сусідів.
5. назвіть михайликову подружку.
a галя; блюба; в одарка; г катря.
6. який хліб м. стельмах називає найкращим хлібом свого
дитинства?
а куплений у крамниці; б принесений з поля «від зайців»,
в спечений власноруч; г спечений сусідкою.​

«Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9» — пригодницька повість сучасної української письменниці Лесі Ворониної. У ній, як і в наших улюблених казках, добро перемагає зло. Але цікаво те, що герої-переможці в ній не відважні богатирі й мужні воїни, а, як не дивно, боягузи. Тема — Людина, яка здолала свій страх, може перемогти наймогутніших ворогів. Навіть Синьоморд — хоча спочатку нашому героєві треба змінитися самому: пройти небезпечні випробування, навчитися миттєво приймати рішення, від яких залежить доля людства. Ідея — не потрібно боятися складних ситуацій, рідні люди не залишать ніколи тебе у біді, потрібно знати своє коріння і й любити своїх рідних. Головна думка — заклик поважати своїх батьків, бабусів і дідусів

     Творча практика Олександра Олеся та Миколи Вороного має чимало спільних рис. Поетів об’єднує тематичне коло. Обидва з них торкались питань вірності батьківщині, її єдності,  революції 1917 років, які знайшли відображення у збірках М. Вороного «За Україну» та О. Олеся «Чужина». Митці прагнули оновити віршову техніку, шукали нові жанрові форми.
     Письменники використовують у своїх поезіях наказові форми, що також їх споріднює. Наприклад, вірш «Епіталама» М. Вороного промовляє: «Поспішайте від життя взяти все і все віддати!». О. Олесь у свою чергу лірично закликає: «Цілуй, цілуй, цілуй її, - Знов молодість не буде!». Обидва автори наголошують на тому, що необхідно отримувати насолоду від життя, тим самим розвиваючи гедоністичну («насолодницьку») тематику у своїй поезії.
     Отже, в ліриці О. Олеся і М. Вороного чимало спільного. Зокрема спільні теми, мистецькебачення, світогляд. Однією з головних моделей у творах цих письменників можна вважати імператив (наказовість).