1. Вірш Дощ полив викликає почуття суму. Літній дощ мені подобається. Одразу пахне чистим повітрям і приємне відчуття прохолоди.
2.Кольрові миші . Сусід якому все було не так він сірий злий чоловік. А дівчинка з листочків сухих робила мишей, яка хотіла просто розбавити життя яскравими барвами. а сусід бачить в цьому проблему бо життя у нього якесь сіре і чомусь його все дратує.
3.Головна думка вірша про зиму яка ніяк не почнеться і приходить весна.(як наші зими)
4. Алегорія-це б двопланрвогл художнього зображення, що грунтується на приховані реальних осіб, явищ, і предметів. Цей вірш можна назвати Алегоією. У людини крила -це руки . Буває такий настрій що відчуття ніби ти крила маєш.
5. Лебеді символізують материнську любов і ніжність. Людина не може вибрати мати, Батьківщину(батьків) . Викликає почуття турботи про свою дитину.( Мені подобається дуже сердечний вірш).
6. Ідея поезії в тому , щоб ми не забували прості речі, і не відкладали на завтра. Треба жити і насолоджуватись життям . Приділяти час своїм рідним, бо життя у нас одне. І ми повинні прожити його у задоволення.
7. Автор закликає щоб людина обов'язково мріяла, прагнула робити великі і малі відкриття жити яскравим повноцінним життям.
8. Сашко з Софійкою зупинили прокляття врятувавши Катрю з сім'єю. дід Точки повернувся до сім'ї. Бабуся сердилася доки не прочитала листа.
9. Софійка за характером звичайна школярка, яка до батькам доглядати за дітьми. Вона довго підбирала одяг щоб привернути увагу хлопців . Вона завжди була готова прийти на до щірі,відверта, смілива, відповідальна, розумна.
10. Повість Русалонька навчає доброти та щірості наприклад і Софійки яка працьовита , добра, і має активну позицію у житі.
11. Фрідріх виділявся з групи полонених . Він намагався розважити жорстоких дітей, пестити їх співом ви пісні. Він бачив красу в дрібницях. Думаю, що хворий німець жив надією, що колись повернеться додому, обійме і поцілує своїх дітей. Але на жаль, цьому не дано було виповнитися. Ідея новели зображення гуманного ставлення до полонених німців які відбували зруйноване місто відносини Фрідріха з дітьми, жінками. Ідея засудження війни, жорсткості, уславлення чуйності.
Софійка Вишня – головня героїня роману «Русалонька з 8-го В». Дівчина живе з мамою, татом та маленьким братом Ростиком. Родина живе у місті Вишнопіль та нещодавно придбала квартиру. Софійка вчиться у сьомому класі й закохана у свого однокласника Вадима Кулаківського.
Софійка невеличкого зросту, тендітна, з довгим пишним темним волоссям. Вона полюбляє читати. Останнім часом її захопила казка про Русалоньку та її нещасливе кохання. Софія пристрасна та мрійлива: «Софійка й досі не заспокоїться. Так гірко! Так шкода Русалоньки!» Вона порівнює Вадима Кулаківського з принцом, який не помічає ту, що його врятувала. Головна героїня ніби не помічає вади Вадима. Вона вірить у нього, попри його жахливу поведінку та навіть крадіжку. З часом Софія дізнається про прокляття роду Кулаківських та, наче Русалонька, хоче врятувати свого принца: «Софійчині докори розтанули, як дим. Вадим – дим! Тільки щемлива жалість… Ні, вона таки звільнить Кулаківського від прокляття!»
Софія – гарна й чемна дівчинка. Вона добре вчиться у школі, часом дає списувати Вадиму вправи. Софійка допомагає мамі з братиком та у домашньому господарюванні.
Вона добра і справедлива, прагне до у скруті кожному. Вона хоче врятувати Вадима, допомагає Сашкові. Софійка рятує від невдалого шлюбу тітку Сніжану, жаліє покинутих дітей Валентина Білого. Під час подорожей у часі вона влучно аналізує сімейні риси та характери різних людей.
Софійка – хоробра, відважна та допитлива. Вона стикається з дивовижними подіями та магією, подорожує в минуле завдяки чарівній шафі, розбиває сімейне прокляття. Проте дівчина не втрачає витримки та продовжує боронити добрі справи.
У кінці твору дівчинка змогла побороти прокляття та нарешті зрозуміла, що насправді достойним кохання був її друг Сашко, а не Вадим Кулаківський
1. Вірш Дощ полив викликає почуття суму. Літній дощ мені подобається. Одразу пахне чистим повітрям і приємне відчуття прохолоди.
2.Кольрові миші . Сусід якому все було не так він сірий злий чоловік. А дівчинка з листочків сухих робила мишей, яка хотіла просто розбавити життя яскравими барвами. а сусід бачить в цьому проблему бо життя у нього якесь сіре і чомусь його все дратує.
3.Головна думка вірша про зиму яка ніяк не почнеться і приходить весна.(як наші зими)
4. Алегорія-це б двопланрвогл художнього зображення, що грунтується на приховані реальних осіб, явищ, і предметів. Цей вірш можна назвати Алегоією. У людини крила -це руки . Буває такий настрій що відчуття ніби ти крила маєш.
5. Лебеді символізують материнську любов і ніжність. Людина не може вибрати мати, Батьківщину(батьків) . Викликає почуття турботи про свою дитину.( Мені подобається дуже сердечний вірш).
6. Ідея поезії в тому , щоб ми не забували прості речі, і не відкладали на завтра. Треба жити і насолоджуватись життям . Приділяти час своїм рідним, бо життя у нас одне. І ми повинні прожити його у задоволення.
7. Автор закликає щоб людина обов'язково мріяла, прагнула робити великі і малі відкриття жити яскравим повноцінним життям.
8. Сашко з Софійкою зупинили прокляття врятувавши Катрю з сім'єю. дід Точки повернувся до сім'ї. Бабуся сердилася доки не прочитала листа.
9. Софійка за характером звичайна школярка, яка до батькам доглядати за дітьми. Вона довго підбирала одяг щоб привернути увагу хлопців . Вона завжди була готова прийти на до щірі,відверта, смілива, відповідальна, розумна.
10. Повість Русалонька навчає доброти та щірості наприклад і Софійки яка працьовита , добра, і має активну позицію у житі.
11. Фрідріх виділявся з групи полонених . Він намагався розважити жорстоких дітей, пестити їх співом ви пісні. Він бачив красу в дрібницях. Думаю, що хворий німець жив надією, що колись повернеться додому, обійме і поцілує своїх дітей. Але на жаль, цьому не дано було виповнитися. Ідея новели зображення гуманного ставлення до полонених німців які відбували зруйноване місто відносини Фрідріха з дітьми, жінками. Ідея засудження війни, жорсткості, уславлення чуйності.
Объяснение:
Объяснение:
Софійка Вишня – головня героїня роману «Русалонька з 8-го В». Дівчина живе з мамою, татом та маленьким братом Ростиком. Родина живе у місті Вишнопіль та нещодавно придбала квартиру. Софійка вчиться у сьомому класі й закохана у свого однокласника Вадима Кулаківського.
Софійка невеличкого зросту, тендітна, з довгим пишним темним волоссям. Вона полюбляє читати. Останнім часом її захопила казка про Русалоньку та її нещасливе кохання. Софія пристрасна та мрійлива: «Софійка й досі не заспокоїться. Так гірко! Так шкода Русалоньки!» Вона порівнює Вадима Кулаківського з принцом, який не помічає ту, що його врятувала. Головна героїня ніби не помічає вади Вадима. Вона вірить у нього, попри його жахливу поведінку та навіть крадіжку. З часом Софія дізнається про прокляття роду Кулаківських та, наче Русалонька, хоче врятувати свого принца: «Софійчині докори розтанули, як дим. Вадим – дим! Тільки щемлива жалість… Ні, вона таки звільнить Кулаківського від прокляття!»
Софія – гарна й чемна дівчинка. Вона добре вчиться у школі, часом дає списувати Вадиму вправи. Софійка допомагає мамі з братиком та у домашньому господарюванні.
Вона добра і справедлива, прагне до у скруті кожному. Вона хоче врятувати Вадима, допомагає Сашкові. Софійка рятує від невдалого шлюбу тітку Сніжану, жаліє покинутих дітей Валентина Білого. Під час подорожей у часі вона влучно аналізує сімейні риси та характери різних людей.
Софійка – хоробра, відважна та допитлива. Вона стикається з дивовижними подіями та магією, подорожує в минуле завдяки чарівній шафі, розбиває сімейне прокляття. Проте дівчина не втрачає витримки та продовжує боронити добрі справи.
У кінці твору дівчинка змогла побороти прокляття та нарешті зрозуміла, що насправді достойним кохання був її друг Сашко, а не Вадим Кулаківський