ЕСЛИ ПРАВИЛЬНО +
Характеристика героїв повісті Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди
Івана Сили».
(Знайти відповідність між героєм і його характеристикою)
1) Іван Сила
2) Вуйко Микульця
3) Міха Голий
4) Фікса
5) Миколайчик
6) Бенцик
7) Аделії Бухенбах
8) Пандорський
9) Мілка
10) Піня
А) недолугий капітан
Б) слідчий
В) власниця мандрівного цирку
Г) користолюбна
Д) розважливий
Е) справжній «фаховий» злодюжка,
Є) вірний друг
Ж) злощасний агент
З) наївний, але напрочуд сильний,
И) добрий та справжній у почуттях і
вчинках
І) імпозантний імпресаріо
Ї) красуня, щира
Й) злостивий та заздрісний карлик
Погода была прекрасная: повсюду серебрился белый снег, а деревья стояли как невесты в белых платьях. Снегурочка шла, любовалась красотой зимнего леса, как вдруг услышала какие-то шорохи.
Подойдя поближе к елям, она увидела Верлиоку с Бабой Ягой. Они вдвоем решали, как бы украсть подарки Деда Мороза.
Снегурочка услышала об их коварном плане и сразу же побежала к дедушке. Но вдруг под её ногами хрустнула веточка, и Верлиока с Бабушкой Ягой заметили Снегурочку. Несмотря на то, что она очень быстро бежала, Баба Яга догнала её на своей метле и принесла к себе домой.
В избушке у Бабы Яги во всех углах была паутина, пыль, на полу мусор, а самое главное - печка не топлена. Эти два хулигана решили обменять Снегурочку на мешок с подарками Деда Мороза. Долго думали, как об этом сказать дедушке, ведь они его боялись. И в конце концов решили написать послание Деду Морозу. Только вот беда: они не умели ни писать, ни читать. Пришлось им попросить об этом Снегурочку. Снегурочка была умной девочкой. Она написала им послание, которое они просили, а в нём ещё написала, как можно ее найти. Ведь Верлиока и Баба Яга ни писать, ни читать не умели. А вороне велели отнести письмо к Деду Морозу.
Дед Мороз уже давно сбился с ног в поисках внучки. Все звери ему. Когда Дед Мороз совсем уже отчаялся найти Снегурочку, как в это время ворона принесла письмо Верлиоки и Бабы Яги. Дедушка очень сильно рассердился на этих безобразников и решил их проучить. Наполнить мешок с черенками вместо подарков и отдать. Не мог же он оставить без подарков ребятишек. Так как Снегурочка написала, как можно ее найти, то дедушка поскорее поспешил к внучке. Дом сторожить он оставил своего верного медведя, а сам вместе с волками отправился в путь.
Тем временем Снегурочка вовсю убиралась в ягушкиной избушке, ей просто жалко стало их. Она и печку им затопила, и кашку с пирогом поставила, и в избе прибралась. Когда вернулись Верлиока с Бабой Ягой, то не сразу и узнали свою избу. Им так стыдно стало перед Снегурочкой , что они решили ее отвезти обратно к дедушке без всяких подарков за нее. Снегурочка очень обрадовалась этому.
Как раз на полпути и встретились с Дедом Морозом. Снегурочка все-все рассказала дедушке, и он простил таки этих хулиганок, ведь они вовремя поняли свою ошибку и хотели сами всё исправить - предложили Деду Морозу в новогодних приготовлениях. Все вместе быстро справились с работой и всё успели вовремя.
И потом все пошли поздравлять детишек с Новым Годом. Дедушка Мороз даже для Верлиоки с Бабой Ягой приготовил подарки.
Больше Верлиока с Бабушкой Ягой так не хулиганили, а стали добрыми и опрятными. У них дома всегда было чисто и уютно.
Взявся я за перо ще й тому, що деякі вчинки людей дивують мене. Я хотів поділитися з людьми враженнями від їхнього життя, щоб вони поглянули на себе, так би мовити, збоку, бо ж збоку краще видно і достойності, і хиби.
На жаль, письменник, який редагував мій рукопис, дещо викреслив з того, що було написано цікавого про людину…
Щоб ні в кого не лишилося сумніву, що все це дійсно написав я сам, розповім, як я навчився писати. Не така це вже складна штука.
Треба взяти в лапку олівця і вивести першу літеру, потім другу, третю і, коли вийде слово, трохи відступити і таким самим написати друге слово, а, закінчивши фразу, поставити крапку. Якщо якесь написане слово мені не подобалось, я злизував його язиком. Для мене це було значно зручніше, ніж перекреслювати. Тому я перейшов на чорнило і ручку, бо злизати чорнила легше, ніж олівець.
При писанні багато важить положення хвоста. Ні в якому разі не слід ним махати. Хвіст повинен лежати на столі, це створює необхідний упор для всього тіла. Інакше літери виходять не такі гарні, а інколи бувають просто нерозбірливими.
Може, дехто гадає, що мені легше друкувати на машинці, та це не так. Я не зміг навчитися друкувати на машинці. Як тільки я натискував на клавіш, зразу вистрибував важіль з літерою, і, хоч я знав, що це важіль, мені щоразу здавалося, ніби це миша, і я кидався на літеру, хапаючи її кігтями. Від цього псувалася машинка, а також мої стосунки з її господарем, а головне — друкування посувалося страшенно повільно, бо думка уривалась, натхнення зникало, і я довгенько сидів, щоб знову повернувся робочий настрій.