Жодна тварина не потребує цього розуміння. Саме бажання зрозуміти мету свого приходу в цей світ відрізняє людину від інших живих істот. Але людині недостатньо тільки харчуватися і розмножуватися. Обмежуючи свої потреби фізіологією, вона не може бути по-справжньому щасливою. Маючи сенс життя, ми отримуємо мету, до якої можемо прагнути. Сенс життя – це мірило того, що важливо, а що – ні, що корисно, а що шкідливо для досягнення нашої головної задачі. Це компас, який показує нам напрямок нашого життя.У тому складному світі, в якому ми живемо, без компаса обійтися важко. Без нього ми неминуче зіб’ємося зі шляху, потрапимо в лабіринт, упремося в глухий кут. Саме про це говорив видатний філософ давнини Сенека: «Хто живе без мети попереду, той завжди блукає».День за днем, місяць за місяцем, рік за роком ми блукаємо по тупикам, не бачачи виходу. Рано чи пізно ця хаотична подорож приводить нас до розпачу. І ось, застрягши в черговій кризі, ми відчуваємо, що у нас немає вже ні сил, ні бажання йти далі. Ми розуміємо, що приречені все життя потрапляти з одного глухого кута в інший, навіщо тоді жити? Іноді в такі хвилини нас захльостує відчай. Справді, який сенс, якщо не можна нікуди вийти з цього жахливого лабіринту?
1) Як гарно в зимовому лісі. 2) Зима накрила білою ковдрою землю і дерева. 3) Все навколо білим-біло, тільки рясніють зелені пухнасті ялинки і червоні грона горобини. 4) Довкола така тиша, що здається ніби вся природа спить зимовим сном. 5) Может здаватися, що всі мешканці лісу теж заснули, але це тільки на перший погляд. 6) Ось на снігу видніються сліди зайця, а трохи далі пробігала руда лисиця. 7) Над головою ніжно-блакитне небо. 8) Сонечко яскраво світить, але не гріє. 9) Воно змушує переливатися сніг тисячами діамантів. 10) Скоро прийде весна і ліс заграє зеленими фарбами, а поки він занурився в глибокий зимовий сон.
