Мої роздуми під час читання давня казка

1.   З покоління "дітей війни". (Український письменник Микола Вінграновський належав до так званого покоління "дітей війни". На початок Великої Вітчизняної війни йому виповнилося п'ять років. На його дитинство випали тяжкі випробування воєнного лихоліття та повоєнної відбудови. Ці враження торкнулися багатьох його творів. "Перша колискова" — це напутні слова новому поколінню співвітчизників, яке не знало війни.) 

2.   Значення творчості М. Вінграновського. (Йому було лише 26 років, коли "Літературна газета" (пізніше — "Літературна Україна") вийшла із заголовком на всю четверту сторінку: "Микола Вінграновський. З книги першої, ще не виданої". На сторінці було вміщено фото красивого інтелігентного юнака, який гордо ступає київською вулицею, і 15 віршів, які так і залишилися перлина¬ми української поезії. Вся поезія М. Вінграновського неначе виросла з дитячої поезії.) 
3.  "Перша колискова" — гімн батьківської любові. (Діти для Вінграновського — не просто тема його творчості. Це особливе ставлення до життя, внутрішньо близьке поетові. У віршах, написаних про дітей і для дітей, він, можливо, найбільше був собою 

Як на мене- зрада, це не тільки гріх, це навіть не вчинок.Зрада сама по собі несе недовіру,невдячність,зневаження та проблеми.Одним словом зрадити-це зробити погане діло... Тож чи можна виправдати зраду?Усе залежить від обставин.Якщо ось ,наприклад, друг тебе зрадив , то якщо ви  справжні "друзі нерозлий-вода",то образа скоро минає, і ,звісно, обіда на зраду також.Але не всі один одному найкращі друзі, тож іноді зрада не виправдовується, а через неї набуває злість та помста, що призводить до  ще поганіших вчинків.І всеж таки кожному вирішувати, чи зрада виправдовується, чи ні...