«Ніжна, вразлива, немов мімоза, з сумовитими очима… Годинами перележувала на спині в траві і вслухувалась в дзвонення якогось стародавнього історичного монастиря, — вслухувалась і плакала, доки з утоми не ослабла».
«А іншою — бувала знов пристрасною, глибоко зворушеною істотою, що пригадує молодих арабських коней. Мала грудь розходилася з відваги, а сумовиті дитинячі очі, широко отворені, впились кудись в далечину. Вона бачила образи в тонах, відчувала образи в тонах, переживала в уяві з’явища, котрі творила сама: казкові, фантастичні, неможливі і плакала зі смутку не виясненого…»
Тарас Шевченко в моєму житті займає таке ж важливе місце, як і у всій історії України. Він – видатний письменник, важлива людина з точки зору становлення української держави. Однак особисто для мене, в моєму розумінні, він зробив ще одну дуже важливу річ – він показав, наскільки важливий український народ. Не правителі українського народу, не його керівники, а звичайні люди, які населяють нашу країну.
Шевченко показав, що у цих людей так само є звичайні проблеми, нещастя, іноді їм доводиться дуже непросто. Я задумався про те, чи є ці проблеми, перераховані Шевченком, характерними тільки для українців, але не для інших народів. І я зрозумів, що, найімовірніше, так і є. В інших народів свої проблеми, а от Шевченко зміг розповісти нам, українцям, які проблеми є у нас.
Шевченко і його творчість займають важливе місце в моєму житті. Головна причина цього криється в тому, що я українець. Завдяки його творчості я зміг дізнатися багато нового і корисного про свою країну, познайомитися з її звичаями і правилами, дізнатися про те, як українці жили раніше і які проблеми у них були.
Фантазія експромт” характеристика героїні
Вона (оповідачка твору):
Коли була дитиною, 10-річною дівчинкою:
«Ніжна, вразлива, немов мімоза, з сумовитими очима… Годинами перележувала на спині в траві і вслухувалась в дзвонення якогось стародавнього історичного монастиря, — вслухувалась і плакала, доки з утоми не ослабла».
«А іншою — бувала знов пристрасною, глибоко зворушеною істотою, що пригадує молодих арабських коней. Мала грудь розходилася з відваги, а сумовиті дитинячі очі, широко отворені, впились кудись в далечину. Вона бачила образи в тонах, відчувала образи в тонах, переживала в уяві з’явища, котрі творила сама: казкові, фантастичні, неможливі і плакала зі смутку не виясненого…»
Объяснение:
надеюсь правильный☺️
Відповідь:
Пояснення:
Тарас Шевченко в моєму житті займає таке ж важливе місце, як і у всій історії України. Він – видатний письменник, важлива людина з точки зору становлення української держави. Однак особисто для мене, в моєму розумінні, він зробив ще одну дуже важливу річ – він показав, наскільки важливий український народ. Не правителі українського народу, не його керівники, а звичайні люди, які населяють нашу країну.
Шевченко показав, що у цих людей так само є звичайні проблеми, нещастя, іноді їм доводиться дуже непросто. Я задумався про те, чи є ці проблеми, перераховані Шевченком, характерними тільки для українців, але не для інших народів. І я зрозумів, що, найімовірніше, так і є. В інших народів свої проблеми, а от Шевченко зміг розповісти нам, українцям, які проблеми є у нас.
Шевченко і його творчість займають важливе місце в моєму житті. Головна причина цього криється в тому, що я українець. Завдяки його творчості я зміг дізнатися багато нового і корисного про свою країну, познайомитися з її звичаями і правилами, дізнатися про те, як українці жили раніше і які проблеми у них були.