Опис "...в яснозеленій одежі, з розпущеними чорними з зеленим полиском косами,розправляє руки і проводить долонею по очах." Турботлива, добра. "Не руш!Не руш!Не ріж!Не убивай!не точи! Се кров її. Не пий же крові з сестроньки моєї."Хоче кохати"...я часом заздрила на їх: так ніжно вони кохаються...а я не знаю нічого ніжного, окрім берези, за те ж її й сестрицею взиваю;"Мавка закохана"Ох!...Зірка в серце впала"Як Мавка думає про Лукаша "...ти сам для мене світ, миліший, кращий, ніж той, що досі знала я, а й той покращав. відколи ми поєднались..." Турботлива до природи "...не руш, коханий,воно ж сире, ти ж бачиш." Мавка про їхнє кохання"...не зневажай душі своєї цвіту, бо з нього вирослокохання наше! Той цвіт від папороті чарівніший - він скарби творить, а не відкриває. У мене мов зродилось друге серце, як я його пізнала. В ту хвилину огнисте диво сталось..." Ревнує Лукаша до Килини "...Лукашу,нехай ся жінка більше не приходить,- я не люблю її:вона лукава як видра." Мавка отримує душу "...ти душу дав мені, як гострий ніж дає вербовій тихій гілці голос."
Недавно нам задали написать сочинение на такую-то тему (напиши о том, что задавали на урок). Для того, чтобы его написать я много думал или думала, что же лучше выбрать для этого сочинения. Я вспоминал разные истории, которые со мной случались, об которых мне рассказали родные, близкие, друзья, и те, что я узнал о них из книг, журналов, интернета. Сначала я хотел спросить маму, что лучше написать, но подумал, что лучше будет, если я ей прочитаю уже готовое сочинение, которое я сам напишу. И так, хорошенько подумав, я взялся за работу. Я писал почти всё, что приходило мне в голову, потом много исправлял, но в конце-концов я написал отличное сочинение. Когда я прочитал его маме, она сказала, что я молодец.
"...в яснозеленій одежі, з розпущеними чорними з зеленим полиском косами,розправляє руки і проводить долонею по очах."
Турботлива, добра.
"Не руш!Не руш!Не ріж!Не убивай!не точи! Се кров її. Не пий же крові з сестроньки моєї."Хоче кохати"...я часом заздрила на їх: так ніжно вони кохаються...а я не знаю нічого ніжного, окрім берези, за те ж її й сестрицею взиваю;"Мавка закохана"Ох!...Зірка в серце впала"Як Мавка думає про Лукаша "...ти сам для мене світ, миліший, кращий, ніж той, що досі знала я, а й той покращав. відколи ми поєднались..."
Турботлива до природи "...не руш, коханий,воно ж сире, ти ж бачиш."
Мавка про їхнє кохання"...не зневажай душі своєї цвіту, бо з нього вирослокохання наше! Той цвіт від папороті чарівніший - він скарби творить, а не відкриває. У мене мов зродилось друге серце, як я його пізнала. В ту хвилину огнисте диво сталось..."
Ревнує Лукаша до Килини "...Лукашу,нехай ся жінка більше не приходить,- я не люблю її:вона лукава як видра."
Мавка отримує душу "...ти душу дав мені, як гострий ніж дає вербовій тихій гілці голос."
Недавно нам задали написать сочинение на такую-то тему (напиши о том, что задавали на урок). Для того, чтобы его написать я много думал или думала, что же лучше выбрать для этого сочинения. Я вспоминал разные истории, которые со мной случались, об которых мне рассказали родные, близкие, друзья, и те, что я узнал о них из книг, журналов, интернета. Сначала я хотел спросить маму, что лучше написать, но подумал, что лучше будет, если я ей прочитаю уже готовое сочинение, которое я сам напишу. И так, хорошенько подумав, я взялся за работу. Я писал почти всё, что приходило мне в голову, потом много исправлял, но в конце-концов я написал отличное сочинение. Когда я прочитал его маме, она сказала, что я молодец.
Ну, как то так) если что не так, извините)