«Лихий такий, крий боже» — гордий, завзятий, упертий — прагнення до збагачення — улесливий і підступний — корисливий — зневажливе ставлення до простого люду — «сліпа» любов до Ізідори — бездушний — лякливий, не сприймає революційних пісень Цитатна характеристика Бертольда — Попереду їхав лицар, Та лихий такий, крий боже! — Слухай, ти, втікай лиш краще, Бо пізнаєшся ти з лихом! — Та який ти з біса мудрий — …— ще ні разу Я таких, як ти, не бачив. — Спалахнув від гніву лицар, Був він гордий та завзятий, Але ж тільки на упертість Та на гордощі багатий. — Я б віддав отой химерний Твій таємний світ надхмарний За наземне справжнє графство, За підхмарний замок гарний. — Я б віддав твоє багатство У непевнії країни За єдиний поцілунок Від коханої дівчини… — Прощавай, дружино люба, Всі розкоші, всі вигоди! Все те треба проміняти На далекії походи. — О, тепер було у нього Срібла, золота багато! — Окрім того, що набрав він На війні всього без ліку. — Сила статків та маєтків! Вже Бертольдо граф залежний! Він живе в своєму графстві, Наче сам король вельможний. — Люд увесь в тім краю мусив Узнавать його за пана. — Та й по всіх далеких війнах Граф привчився до грабанку, А тепер в своїй країні Він шукав у тім рятунку. — Почалися нескінченні Мита, панщина, податки. Граф поставив на дорогах Скрізь застави та рогатки. — Люди мучились як в пеклі, Пан втішався як у раю. — Пан гуляв у себе в замку, У ярмі стогнали люди. — Що се, що? — кричав Бертольдо,— Гей, ловіть співця, в’яжіте! У тюрму його в кайдани! Та скоріш, скоріш біжите! — Я його (поета) талан співацький Так високо поважаю, Що співцем моїм придворним Я зробить його бажаю. — Коли він складання віршів Бунтівничих не покине, То в тюрму його закину, Там він, клятий, і загине!
Дружба — це найцінніший скарб» — говорить народна мудрість. І це насправді так. Я вірю в справжню дружбу. Друг — це той, хто тебе розуміє, з ким ти ділишся таємницями і впевнений у тому, що твої секрети не стануть надбанням оточення наступного ж дня. З другом можна весело проводити час, відвідуючи дискотеку, слухаючи музику. Друг до дасть пораду.Як добре було в дитинстві гратися з друзями в піску, ліпити пасочки, будувати гаражі, замки. І тоді всі тобі друзі, бо допомагають, діляться совочком чи дають покатати машинку, проїхатись на велосипеді. Але в якийсь момент раптом помічаєш, що машинка у Вані найдосконаліша, а у Роми машинка ще з пультом керування, вдало розвертається, у Каті лялька найдорожча. Саме тут і робиться той перший крок у виборі друга; всі хочуть товаришувати з тим, у кого найкращі іграшки. І вже в дитинстві ти чуєш від батьків настанови; «Не грайся з Олею, бо вона…» Це так батьки піклуються про наше майбутнє, допомагають вирішити проблему вибору друга. У школі знову ж таки друг той, хто дає списати, хто допомагає з підготовкою до контрольної з хімії, де не спишеш.Кажуть, що справжній друг пізнається у біді, у випробуваннях. Та не хочеться вірити, що лише лихо спроможне відкрити справжнє обличчя друга. Невже власне серце не підкаже, що саме він — та людина, єдина у цілому світі, здатна без зайвих слів тебе зрозуміти, підтримати, захистити від негараздів.Як же вибрати того єдиного і тільки твого? Думаю, що відповідь криється у простій істині: перш за все треба бути самим собою, щирим, відвертим у стосунках з людьми. Тільки тоді ти можеш розраховувати на те, що привернеш увагу людини зі схожим характером, звичками, уподобаннями. Їй буде цікаво з тобою, а тобі — з нею.Друг може пожертвувати чимось заради друга. З героїв п’єси Івана Котляревського «Наталка Полтавка» можна брати приклад. Микола віддав усі зароблені гроші Петру, щоб той одружився і був щасливий з Наталкою. Ці персонажі вчать нас дружби, вірності, взаємності, вміння, переборювати труднощі.Я впевнена, що дружба існує, а вірні друзі є, бо сама маю подругу. У нас багато спільного: погляди, звички, прагнення. Ми весь вільний час проводимо разом. Я ціную в подрузі щирість, доброту, відкритість. Дружба — це взаєморозуміння і взаємоповага.
