neriman04

26.10.2022 03:52 •  Українська література

Напишіть стислий зміст думи «сокіл і соколя»​

у неділю барзе рано-пораненьку
налетіли соколи з чужої далекої сторони,
да сіли-упали в лісі на преудобному дереві на орісі,
да звили собі гніздо шарлатноє,
знесли яйце жемчужноє,
да і сплодили собі дитя —
бездольноє, безродноє соколя.
як полетів ясен сокіл у чистеє поле
живності доставати;
ой да живності не достав,
а соколя своє, бездольне, безродне дитя, утеряв.
то сокіл прилітає —
аж його соколяти немає.
то сокіл літає та орла питає:
«орле-брате, чи не бачив ти мого соколяти,
безродного, бездольного дитяти?
чи його сильні дощі затопили,
чи буйні вітри заносили?
«соколе-брате, твого соколяти
ні сильні дощі не затопили,
ні буйні вітри не заносили:
а йшли стрільці-булахівці,
та й набачили твоє гніздо шарлатноє,
та взяли твоє соколя, бездольне, безродне дитя,
та у срібні пута запутали,
жемчужжю очі завішали,
та понесли у город, у цари город
до івана богословця.
а іван богословець по ринку ходить,
твоє соколя безродне, бездольне на руці носить.
та якби ти, соколе-брате, добре дбав,
та над город, над царигород налітав, та на валу сідав,
та якби ти жалібно квилив і проквиляв,
щоб твоє соколя зачувало
та смутно ся мало, і головку склоняло,
і крилечка опускало.
ой то чи не мог би іван богословець
великого милосердій мати:
чи не звелів би він з його ніг
срібних путів познімати,
коло очей жемчужі позбирати;
та чи не звелів би він його на вал виношати? »
так сокіл добре дбав,
і на город царигород налітав,
і на валу сідав, жалібно квилив-проквиляв,
то соколя зачувало,
смутно ся мало,
головку склоняло і крилечка опускало.
ей, тож-то він, іван богословець,
велике милосердіє мав,
срібні пута з ніг познімав
і жемчуж коло очей познімав
та й звелів його на вал виношати:
«то як буде воно утікати,
так я велю його взнов забирати
та до мене приношати! »
а сокіл налітав, та на крила взяв,
та на високу висоту-гору підношав:
«ей, соколя моє, бездольне, безродне!
лучче ми будем по полю літати
та собі живності доставати,
аніж у тяжкій неволі у панів проживати.
ей, тож-то у панів єсть що пить і їсти,
та тільки не вілен світ по світу походити»
ей, як то б’ється птиця об птиці,
а родина об родині,
ей, то так-то б’ється отець і мати
об своїй кревній дитині.
дай, боже, на здоров’є на многі літа
всім православним християнам,
на многі літа,
до кінця віка!