Порівняйте те, що ви знаєте про Другу світову війну, і те, що дізналися з повісті Григора Тютюнника "Климко" про цю трагедію. На які події війни звернув особливу увагу письменник?

Рік: 1927 (написана за 2 дні) Літературний рід: епос Жанр «Моя автобіографія» Остап Вишня: гумореска Тема «Моя автобіографія» Остап Вишня: розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника. Ідея «Моя автобіографія» Остап Вишня: висвітлити фактори, які впливають на формування митця, у гумористичній формі. Композиція: 3 розділи. 1 розділ — народження Остапа Вишні, його дитинство ( де й коли народився, про батьків та дідів); 2 і 3 розділи — навчання Остапа Вишні; формування його світогляду. Композиція твору відповідає формі ділового паперу – автобіографії. Гумореска скомпонована з окремих невеличких розділів – «фресок». Автор «вихоплює» найяскравіші епізоди, події. Це не лише життєпис, а й аналіз пережитого автором. Гострий на слово гуморист постає серйозним і вдумливим. Проблематика «Моя автобіографія» Остап Вишня Формування митця Пошана до старших Повага до вчителів Відповідальність за свою працю Засоби творення комічного у гуморесці «Моя автобіографія»: Уживання наукових, військових та політичних термінів для зображення щоденної роботи та побутових подій. Поєднання ділового та художнього стилів (змішування стилів). Уживання фразеологізмів у прямому, а не переносному значенні. Іронія, прихована насмішка. Парадокси — несумісні поняття, що виключають або протирічать одне одному. Використання народної етимології, лайливих висловів. Зображення комічних ситуацій, деталей, подій. Використання жартівливих народних приказок і прислів’їв, порівнянь. У назві гуморески «Моя автобіографія» використано тавтологію.

Моя Батьківщина — Україна. Її неосяжні простори підкорюють серця мільйонів людей не тільки нашої країни, а й туристів, що приїжджають з усього світу.

Де ще знайдеш такий соковитий колорит мальовничих куточків природи. Густі листяні ліси, наповнені життям і свіжим повітрям, які дарують нам подих. Кришталево чисті джерела і озера, які втамовують нашу спрагу. Родючі землі, які годують нас. Працьовиті, хлібосольні люди, які живуть дуже просто, працюють, не покладаючи рук, на благо своєї країни.

Взаємозв'язок людини з природою особливо міцний у сільських жителів. Вони невпинно, від зорі до темна, орють, сіють, прополюють, підгортають, підрізають, поливають, вигодовують і Бог знає, що ще роблять, щоб міста кожен день були зі свіжим хлібом, м'ясом, молоком, овочами та фруктами.

Промислові міста, що розкинулися потужними індустріальними комплексами, по-своєму унікальні і грандіозні. Дух захоплює, коли з висоти пташиного польоту дивишся, як вирує життя великих фабрик і заводів.

Моя Батьківщина — це, в першу чергу, багатонаціональний народ. В яку сім'ю не потрапиш — скрізь тебе зустрінуть радо і гостинно. Здивують своїми звичаями, досита нагодують і напоять особливого приготування стравами, залишать на нічліг. Людська доброта — символ моєї Батьківщини. Милосердя, співчуття, любов до ближнього, бажання до притаманні будь-якому корінному жителю.

Військова міць моєї Батьківщини надійно охороняє наше дитинство і мирне небо над головою. Захисники Вітчизни — справжні патріоти, вони несуть свою службу з честю і мужністю.

Я знаю, що коли виросту, теж стану гідним громадянином моєї Батьківщини.