Текстуальний аналіз твору Дж. Р. Кіплінга «Балада про Схід і Захід»
1. Чим сподобався вірш? Що виявилося незрозумілим? Про що цей твір? Визначте його тему.
2.Від чийого імені ведеться розповідь?
3. Чи можна встановити, де й коли відбувається подія? Аргументуйте текстом. Що уособлює собою Форт Букло?
4. Чому твір названо баладою? Які ознаки літературної балади ви можете назвати на прикладі твору Кіплінга?
5. Назвіть героїв твору. Які художні світи вірша представляють персонажі й голос самого автора?
6. Як взаємодіють світ Сходу й світ Заходу? Вони протиставлені чи зіставлені? Аргументуйте прикладами з вірша.
7. Що ми дізналися про Камаля?
8. Хто такий Полковничий син? Що відомо про нього?
9. Якими словами автор підкреслив спільні риси двох воїнів?
10. Хто з головних героїв вам більше подобається, чому? Кому з персонажів, по-вашому, віддає перевагу автор-оповідач? Аргументуйте відповідь.
11. Чому Камаль допоміг підвестися супернику, коли спіткнувся й впав його кінь?
12. Прокоментуйте слова Камаля «Надто довго життям...»
13. Як відповів Полковничий син? Чого в словах Полковничого сина більше - погрози чи мудрості? У яких словах його відповіді міститься головна думка?
14. Чому Камаль говорить, що тут вовк вовка перестрів? Який сенс використання Кіплінгом образів шакалів, собак та вовків у словесній перепалці героїв балади?
15. Що стало основою для порозуміння Камаля й Полковничого сина? Яку роль відграє обмін подарунками? Це східна чи західна традиція? Чому її дотримуються обидва герої?
16. Чому Камаль віддав на службу Полковничому синові власного сина? Чи можна цей жест вважати «подарунком»?
17. Чому Полковничий син не дозволив солдатам Королеви вбити сина Камаля? Яке смислове навантаження несуть його слова: «Не руште його! (...) Бо той, хто вчора ворогом був, сьогодні товариш нам!»?
Мирослава — молода вродлива дівчина, рано втративши матір, знала лише любов і турботу батька. Для неї головне — бути вірною собі, діяти так, як підказують сумління і серце. Тому вона і виступає проти батька на боці народу, стає справжньою патріоткою своєї вітчизни. Зрозумівши, на чиєму боці правда, дізнавшись про зрадництво свого батька, Мирослава пориває з ним і йде до тухольців. Дівчина, побачивши, що всі намагання врятувати честь батька марні, що шляху повернути батька до примирення і єдності з народом нема, виступає проти нього. Вона звертається до Захара Беркута з проханням прийняти її за дочку, бо "Тугар Вовк перестав бути моїм батьком, відколи зрадив свій край і пристав у службу монголів".
Із великою любов'ю змальовує І. Франко образ дівчини Мирослави у повісті "Захар Беркут". Мирослава — молода вродлива дівчина, рано втративши матір, знала лише любов і турботу батька. Для неї головне — бути вірною собі, діяти так, як підказують сумління і серце. Тому вона і виступає проти батька на боці народу, стає справжньою патріоткою своєї вітчизни. Зрозумівши, на чиєму боці правда, дізнавшись про зрадництво свого батька, Мирослава пориває з ним і йде до тухольців. Дівчина, побачивши, що всі намагання врятувати честь батька марні, що шляху повернути батька до примирення і єдності з народом нема, виступає проти нього. Вона звертається до Захара Беркута з проханням прийняти її за дочку, бо "Тугар Вовк перестав бути моїм батьком, відколи зрадив свій край і пристав у службу монголів".