Тема: оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.
Ідея: уславлення Б. Хмельницького — народного ватажка, талановитого полководця, мудрого державного діяча.
Основна думка: народ шанує і поважає своїх захисників і тому прославляє їх у піснях.
Жанр: історична пісня.
Композиція
Експозиція: розповідь про Б. Хмельницького, порівняння його з хмелем.
Зав’язка: застереження гетьману — перед битвою з ляхами не пити Золотої Води.
Відповідь:Були бешкетниками:От знайдіба,авантюрист шмаркатий ! Ванько-о-о!Вилазь зараз же!Бо такого втру маку- тиждень чухатимешся!Вилазь,чуєш!
Вони були креативними, добрими ,чуйними,справедливими:У нас була ,благодійна ідея -провести під свинарником метро.Це мало бути сюрпризом.Перша.лінія метро -у Васюківці!Станція"Клуня "--станція "Крива груша".Три копійки в один кінець.Родичі - безплатно.З учительки математики- п'ять копійок.Були гумористами:Ти чув,як дід Салимон учора біля сільмагу казав:"Ондо,-каже,-Ява і Павлуша пішли.От хлопці!Орли!Соколи!Гангстери,а не хлопці!Нема на них буцегарні.Небажання вчитися :цього вроде не сказано.
Здатні на вигадку:Я казав .
Моє ставлення до Павла і Яви хороше бо вони була креативними й смішними хлопцями.
Чому така поведінка ?
Тому,що вони хотіли прославитися на всю Васюківку.І я забув 1. Колись Ява Павлушу від Діда Салимона , я разкажу уривок где они его кинули:
-Хлопці!Тікаймо!Дід!
І всі кінцлися в розтіч.Це.було так несподівано, що я навіть не одразу злякався.Я стояв,обкладений кавунами, не в змозі ворухнути ногою,ні рукою,і дивився ,як до мене,розмахуючи кийком,біг дід Салимон
-Хлопці !--безнадійно верескнувя -Куди ви ?!А я ?Раби !Гади!Гаменхотепа кинули!Антончику !Друже!Ну все!Гибель!Я вже бачив розлючине обличчя діда й чув,як він сопе.І тут, як з-під землі,з'явився Ява.Дід був зовсім близько.Ява підскочив до мене,схопив кавуна,що лежав біля самої моєї щоки, і пожбурив у діда .Дід випустив з рук кийка й ледь устиг піймати кавуна .Він же був баштанник,той Салимон, і він не міг допустити, щоб кавун упав на землю й розбився І так далее.Я потроху звільнився .Ось я звільнився , тепер ми кидали у двох, а дід Салимон ловив.Тепер доганяй,діду!Шукай вітра в полі !
Тема: оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.
Ідея: уславлення Б. Хмельницького — народного ватажка, талановитого полководця, мудрого державного діяча.
Основна думка: народ шанує і поважає своїх захисників і тому прославляє їх у піснях.
Жанр: історична пісня.
Композиція
Експозиція: розповідь про Б. Хмельницького, порівняння його з хмелем.
Зав’язка: застереження гетьману — перед битвою з ляхами не пити Золотої Води.
Кульмінація: перемога над ворогом.
Розв’язка: «Утікали вражі ляхи…».
Художні особливості пісні
Метафори: «хміль в’ється, грає, кисне», «становили хати».
Епітети: «золота Вода», «хороша врода».
Гіпербола: «Гей, поїхав Хмельницький к Золотому Броду,—
Гей, не один лях лежить головою у воду».
Повтори: «Чи не той то хміль?», «Ой, той то Хмельницький», «…вражі ляхи».
Риторичні запитання: «Що коло тичини в’ється?», «Що по ниві грає?», «Що у пиві кисне?».
Відповідь:Були бешкетниками:От знайдіба,авантюрист шмаркатий ! Ванько-о-о!Вилазь зараз же!Бо такого втру маку- тиждень чухатимешся!Вилазь,чуєш!
Вони були креативними, добрими ,чуйними,справедливими:У нас була ,благодійна ідея -провести під свинарником метро.Це мало бути сюрпризом.Перша.лінія метро -у Васюківці!Станція"Клуня "--станція "Крива груша".Три копійки в один кінець.Родичі - безплатно.З учительки математики- п'ять копійок.Були гумористами:Ти чув,як дід Салимон учора біля сільмагу казав:"Ондо,-каже,-Ява і Павлуша пішли.От хлопці!Орли!Соколи!Гангстери,а не хлопці!Нема на них буцегарні.Небажання вчитися :цього вроде не сказано.
Здатні на вигадку:Я казав .
Моє ставлення до Павла і Яви хороше бо вони була креативними й смішними хлопцями.
Чому така поведінка ?
Тому,що вони хотіли прославитися на всю Васюківку.І я забув 1. Колись Ява Павлушу від Діда Салимона , я разкажу уривок где они его кинули:
-Хлопці!Тікаймо!Дід!
І всі кінцлися в розтіч.Це.було так несподівано, що я навіть не одразу злякався.Я стояв,обкладений кавунами, не в змозі ворухнути ногою,ні рукою,і дивився ,як до мене,розмахуючи кийком,біг дід Салимон
-Хлопці !--безнадійно верескнувя -Куди ви ?!А я ?Раби !Гади!Гаменхотепа кинули!Антончику !Друже!Ну все!Гибель!Я вже бачив розлючине обличчя діда й чув,як він сопе.І тут, як з-під землі,з'явився Ява.Дід був зовсім близько.Ява підскочив до мене,схопив кавуна,що лежав біля самої моєї щоки, і пожбурив у діда .Дід випустив з рук кийка й ледь устиг піймати кавуна .Він же був баштанник,той Салимон, і він не міг допустити, щоб кавун упав на землю й розбився І так далее.Я потроху звільнився .Ось я звільнився , тепер ми кидали у двох, а дід Салимон ловив.Тепер доганяй,діду!Шукай вітра в полі !
Пояснення:Вот