Література, особливо якщо говорити про нашу, вітчизняну українську літературу, має безліч героїв, які викликають інтерес і симпатію. Далеко не завжди ці герої володіють якимись високими людськими якостями, зовсім не обов’язково вони повинні викликати бажання наслідувати їх приклад. Тим не менш, дуже часто такі герої опиняються улюбленими по іншим причинам. Так сталося і зі мною. Моїм улюбленим героєм стало головна дійова особа твору Ярослава Стельмаха під цікавою назвою «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера» – Сергій Стеценко.
Мені дуже сподобалося саме цей твір. Він добре розповідає про дитинство, про пригоди хлопців у часи, коли весь світ навколо настільки цікавий і захоплюючий і коли так хочеться дізнатися якомога більше корисної інформації про весь цей світ. Такий стан і ставлення до життя абсолютно нормальний, логічний і послідовний. Дитинство створено саме для того, щоб пізнавати світ навколо, черпати з нього інформацію, вчитися думати і робити правильні висновки щодо життя. Головна дійова особа твору веде розповідь від першої особи, а саме це Сергій Стеценко, який пройшов дуже захоплююче дитинство зі своїм другом Дмитром Омельчуком. Саме з цієї причини мені і сподобався цей герой – він займався тим, чим і потрібно в його віці. Думається, що всі ті пригоди, які сталися з ним в його дитинстві, стали для нього в цілому надзвичайно корисними, справили істотний вплив на його подальший розвиток і дуже до в майбутньому.
Втім, варто відзначити, що діти, як і дорослі люди, бувають дуже різними. Серед них зустрічаються і негідники, і ті, хто обманює, псує своїх близьких, робить їх життя більш складним. Дуже багато серед людей і брехунів. Якби головний герой твору був таким, він ніколи і ні за що б мені не сподобався. Але він таким, звичайно, ніколи не був. Навпаки, Сергій був чесною і відкритою людиною, він не боявся визнавати реальність і вже точно нікого сильно не обманював. Крім того, йому та його другові Дмитру також було притаманна й інша надзвичайно важлива якість – вони були людьми дуже сміливими. В кінці твору, коли виник ризик утоплення того, хто розігрував їх і хотів налякати, вони зовсім не зникли де б то не було, вони сміливо кинулися йому на до тим самим практично врятували його життя. Сміливі люди завжди викликають симпатію, а тому це теж можна записувати в переваги Сергію.
У кожному літературному творі можна виділити певних людей, які викликають симпатію й інтерес. Але серед всіх їх найбільш улюбленим мною героєм є Сергій Стеценко. Він володіє безліччю корисних людських якостей, а тому й викликає таке приємне ставлення
Що таке щастя ??? Радість, дружба, гроші, любов, добро… Кожна людина задумується над цим питанням і намагається знайти відповідь на нього. Турбувало воно і багатьох письменників. На прикладі героїв своїх творів вони намагалися дослідити їх прагнення бути щасливими.
Павлуся, героя оповідання «Скарб» О.Стороженка, парубки називають щасливим, хоча протягом свого життя він тільки їв та спав і нічого не робив. Таким, як Павлусь, «Бог усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба» Чи щасливий Павлусь? Як на нього, так. Матеріальні статки має, а от духовно то бідна людина. З гумором оповідаючи про Павлуся, автор вчить нас доброти, чуйності, порядності, працьовитості, ввічливості і той же час засуджує скупість, заздрість, підступність, жорстокість, егоїзм. «Той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав, – пише автор. – Не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагодує і заспокоїть…» Воістину щастя не може бути егоїстичним.
Герой твору Б.Лепкого «Цвіт щастя» шукає квітку щастя, яка б зробила щасливими матір і його самого. І хоч квітка виявилась мрією, маревом, все одно все життя він її шукає,пізнаючи світ. Герой вірить, що щастя таки на світі є.
Скупа людина теж думає, що вона щаслива, бо має гроші. Проте користі з них мало, бо то купка папірців. Господарі з твору Б.Лепкого «Мишка» відчувають себе щасливими, коли наживаються на горі інших. Їм байдужа доля жебрачки та багатьох таких, як вона.
У кожного своє поняття щастя, свій вимір. На мою думку, щастя людини у добрих справах на користь своєї родини, людей, своєї Батьківщини. Своєю працею, творчістю, добрими ділами людина повинна нести радість людям, суспільству. Отоді то і буде справжнє щастя, яке не можна купити ні за які гроші.
О.Довженко говорив, що життя надто коротке і закликав поспішати творити добро. Тому давайте творити добро, допомагати один одному, цінувати кожну хвилину цього прекрасного людського щастя.
Література, особливо якщо говорити про нашу, вітчизняну українську літературу, має безліч героїв, які викликають інтерес і симпатію. Далеко не завжди ці герої володіють якимись високими людськими якостями, зовсім не обов’язково вони повинні викликати бажання наслідувати їх приклад. Тим не менш, дуже часто такі герої опиняються улюбленими по іншим причинам. Так сталося і зі мною. Моїм улюбленим героєм стало головна дійова особа твору Ярослава Стельмаха під цікавою назвою «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера» – Сергій Стеценко.
Мені дуже сподобалося саме цей твір. Він добре розповідає про дитинство, про пригоди хлопців у часи, коли весь світ навколо настільки цікавий і захоплюючий і коли так хочеться дізнатися якомога більше корисної інформації про весь цей світ. Такий стан і ставлення до життя абсолютно нормальний, логічний і послідовний. Дитинство створено саме для того, щоб пізнавати світ навколо, черпати з нього інформацію, вчитися думати і робити правильні висновки щодо життя. Головна дійова особа твору веде розповідь від першої особи, а саме це Сергій Стеценко, який пройшов дуже захоплююче дитинство зі своїм другом Дмитром Омельчуком. Саме з цієї причини мені і сподобався цей герой – він займався тим, чим і потрібно в його віці. Думається, що всі ті пригоди, які сталися з ним в його дитинстві, стали для нього в цілому надзвичайно корисними, справили істотний вплив на його подальший розвиток і дуже до в майбутньому.
Втім, варто відзначити, що діти, як і дорослі люди, бувають дуже різними. Серед них зустрічаються і негідники, і ті, хто обманює, псує своїх близьких, робить їх життя більш складним. Дуже багато серед людей і брехунів. Якби головний герой твору був таким, він ніколи і ні за що б мені не сподобався. Але він таким, звичайно, ніколи не був. Навпаки, Сергій був чесною і відкритою людиною, він не боявся визнавати реальність і вже точно нікого сильно не обманював. Крім того, йому та його другові Дмитру також було притаманна й інша надзвичайно важлива якість – вони були людьми дуже сміливими. В кінці твору, коли виник ризик утоплення того, хто розігрував їх і хотів налякати, вони зовсім не зникли де б то не було, вони сміливо кинулися йому на до тим самим практично врятували його життя. Сміливі люди завжди викликають симпатію, а тому це теж можна записувати в переваги Сергію.
У кожному літературному творі можна виділити певних людей, які викликають симпатію й інтерес. Але серед всіх їх найбільш улюбленим мною героєм є Сергій Стеценко. Він володіє безліччю корисних людських якостей, а тому й викликає таке приємне ставлення
Що таке щастя ??? Радість, дружба, гроші, любов, добро… Кожна людина задумується над цим питанням і намагається знайти відповідь на нього. Турбувало воно і багатьох письменників. На прикладі героїв своїх творів вони намагалися дослідити їх прагнення бути щасливими.
Павлуся, героя оповідання «Скарб» О.Стороженка, парубки називають щасливим, хоча протягом свого життя він тільки їв та спав і нічого не робив. Таким, як Павлусь, «Бог усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба» Чи щасливий Павлусь? Як на нього, так. Матеріальні статки має, а от духовно то бідна людина. З гумором оповідаючи про Павлуся, автор вчить нас доброти, чуйності, порядності, працьовитості, ввічливості і той же час засуджує скупість, заздрість, підступність, жорстокість, егоїзм. «Той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав, – пише автор. – Не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагодує і заспокоїть…» Воістину щастя не може бути егоїстичним.
Герой твору Б.Лепкого «Цвіт щастя» шукає квітку щастя, яка б зробила щасливими матір і його самого. І хоч квітка виявилась мрією, маревом, все одно все життя він її шукає,пізнаючи світ. Герой вірить, що щастя таки на світі є.
Скупа людина теж думає, що вона щаслива, бо має гроші. Проте користі з них мало, бо то купка папірців. Господарі з твору Б.Лепкого «Мишка» відчувають себе щасливими, коли наживаються на горі інших. Їм байдужа доля жебрачки та багатьох таких, як вона.
У кожного своє поняття щастя, свій вимір. На мою думку, щастя людини у добрих справах на користь своєї родини, людей, своєї Батьківщини. Своєю працею, творчістю, добрими ділами людина повинна нести радість людям, суспільству. Отоді то і буде справжнє щастя, яке не можна купити ні за які гроші.
О.Довженко говорив, що життя надто коротке і закликав поспішати творити добро. Тому давайте творити добро, допомагати один одному, цінувати кожну хвилину цього прекрасного людського щастя.