2.1. виразне й усвідомлене читання вірша. 2.2. тема: зображення ліричного героя, якого ангел на плечі намагається уберегти від зла, жорстокості, лиха. 2.3. ідея: возвеличення янгола, який є оберегом кожної людини. 2.4. основна думка: янгол-охоронець — це те, що повинен мати автор поезії, будь-яка людина. 2.5. жанр: філософська лірика, старосвітська . 2.6. віршований розмір: хорей. 2.7. художні засоби поезії. порівняння: «йде лелійно, як дитя». епітети: «вуста гарячі», «вітер вировий», «янгол ледь живий», «сірий маятник життя», «ірод моровий». метафори: «виє ірод», «вітер віє», «маятник бухка», «не дихає свіча», «вуста дрижать». повтори: «йде і йде», «при господній при свічі», «із янголом на плечі».
Гарна, вродлива
«Чорнобрива дівчина»
«Карі оченята. Біле личко»
Повністю віддається почуттям
«Полюбила чорнобрива козака дівчина»
«Якби знала, що покине було б не любила»
«Чуло серце недоленьку, сказати не вміло»
Щира в почуттях
«Обоє раденькі... »
«Легше, мамо, в труні лежать, ніж його побачить».
Страждає від розлуки
«Не співає — сиротою білим світом нудить»,
«Без милого сонце світить — як ворог сміється»
«Дивилася чорнобрива, сохла і мовчала»
Зневірена, засліплена горем
«Сохне вона, як квіточка»
«Тяжко мені, тяжко!»
Не має розуміння зі сторони матері, одинока
«Чи не била мати»
Ніхто не спитає: «Де ти була, що робила?»
«Чого в'янеш, моя доню?» стара не спитала»
«Мене мати хоче дати за старого заміж»
Вірність почуттям
«Не хочу я панувати, не піду я, мамо!»
Привітна, ввічлива
«Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько»
Любляча донька
«А хто ж її головоньку буде доглядати?
«Хто догляне, розпитає, на старість
Забобонна, втратила віру, почуття обов’язку, занижена самооцінка
«Пішла вночі до ворожки»
Емоції переважають над осмисленням дійсності
«Без милого скрізь могила...»
«Скажи йому, що загину, коли не прибуде!»
Розгублена, невизначеність поступків
«Вийшла з хати — чи йти, чи ні?..»
Не бачить виходу з ситуації, безпорадна перед незгодами
«Пішла б же я утопилась жаль душу згубити... »
«Ні! Вже не вернуся!»
«Там десь милий чорнобривий співає, гуляє, а я плачу, літа трачу, його виглядаю»