"Мати бідкалася, а мені радісно слухати музику крапель, що падали в старі дерев'яні ночви, і цинковий тазик." "Срібний чоловічок народився, мабуть, із крапель. Коли я запитав, як його звати, почувся звук «бумс!», і я зрозумів, що це — Бумс. Я не буду його чіпати, класти в коробку, як метелика, щоб не зашкодити." "Матері лякають Сопухою дітей, які не хочуть спати. Я теж спочатку боявся, а потім перестав." "Ні наступного дня, ні пізніше Адам не прийшов до греблі. Річка швидко розмила загату. Мені стало дуже сумно. Захотілося, щоб по ряд був друг." "Раптом чую, як хтось мене запитує, з ким я говорю. Це мама. Вона переживає, що мені ні з ким і погратися — немає тут дітей. Але я, хоч і сам, побував уже і в печері, побігав у степу, ловив павука, словом, набігався, набалакався вволю." "І досі не знаю, чи була така дівчина, чи я її просто вигадав."
Цитатна характеристика Катерини і Ганни у творах Шевченка:
Ганна ("Наймичка")
"І наймичка / Тяжко заридала"."...молитимусь, із самого неба долю виплачу сльозами і пошлю до тебе""Чи живий синочок, чи здоровий, чи добре йому в тих людей на хуторі, чи може кривдять його?""Зомлів Марко, / Й земля задрижала. / Прокинувся... до матері / - А мати вже спала!"
Катерина ("Катерина"):
"Не слухала Катерина / Ні батька, ні неньки, / Полюбила москалика, / Як знало серденько"."...свою долю / Там занапастила""Будь щаслива в чужих людях, / До нас не вертайся!""Довго, довго, сердешная, / Все йшла та питала; / Було й таке, що під тином / З сином ночувала".
Цитатна характеристика Катерини і Ганни у творах Шевченка:
Ганна ("Наймичка")
"І наймичка / Тяжко заридала"."...молитимусь, із самого неба долю виплачу сльозами і пошлю до тебе""Чи живий синочок, чи здоровий, чи добре йому в тих людей на хуторі, чи може кривдять його?""Зомлів Марко, / Й земля задрижала. / Прокинувся... до матері / - А мати вже спала!"Катерина ("Катерина"):
"Не слухала Катерина / Ні батька, ні неньки, / Полюбила москалика, / Як знало серденько"."...свою долю / Там занапастила""Будь щаслива в чужих людях, / До нас не вертайся!""Довго, довго, сердешная, / Все йшла та питала; / Було й таке, що під тином / З сином ночувала".