Запитання до твору Шпага Славка Беркути​

От дівчина! Тій й не жаль би бути мужем. І, певно, ліпший з неї був би муж, ніж її батько

І чим більші трудності їй прийшлось би поборювати, тим охотніше бралась вона за діло, тим  краще проявлялася сила її тіла й її рішучого, прямого характеру. Але попри все те Мирослава ніколи не переставала бути женщиною: ніжною, доброю, з живим чуттям і скромним стидливим лицем, а все те лучилось в нй у таку дивну, чаруючу гармонію, що хто раз бачив її, чув її мову-той довіку не міг забути її лиця, її ходи, її голосу.

Я гадаю, що його життя у такій ситуації перетворилось би на якесь марево.Почуття любові до Уляни врешті переміг би страх за плазунське життя у армії. Корній ніколи не забув би про небезпеку і жив би с тяжким серцем, вбиваючи людей.  Справжнє  життя – таке, яке воно є насправді, теж швидко було  б забуто, а його прояви були б затьмарені наслідками війни. Весь час Корній згадув б  про те, що мучить його совість, а саме: розстріл комуніста Матвія Киянчука, у якому він, напевно, брав участь. Цей спогад руйнував би головного героя душу, поки не зламав би раз і назавжди. А що сталося би з ним далі — невідомо.