Завдання 1-12 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ
1. Губенко — справжнє прізвище
А Остапа Вишні В Миколи Хвильового
Б Миколи Куліша Г Валер’яна Підмогильного
(0, )
2. «Сам хвилюється і нас усіх хвилює, п'янить і непокоїть, дратує, знесилює і
полонить... »,—писав літературознавець В. Коряк про автора твору
А «Сом» В «Місто»
Б «Мина Мазайло» Г «Я (Романтика)»
(0, )
3. Угруповання ВАПЛІТЕ заснував автор твору
А «Моя автобіографія» В «Я (Романтика)»
Б «Майстер корабля» Г «Місто»
(0, )
4. Твір «Я (Романтика)» — зразок
А неоромантизму В експресіонізму
Б неокласицизму Г імпресіонізму
(0, )
5. На Харківщині відбуваються події твору
А «Сом» В «Мина Мазайло»
Б «Місто» Г «Майстер корабля»
(0, )
6. Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло ? — епіграф до твору, головним
героєм якого є
А Павло В Мина Мазайло
Б То-Ма-Кі Г Степан Радченко
(0, )
7. Оповідачем у творі «Я (Романтика)» є
А Я В дегенерат
Б Андрюша Г доктор Тагабат
(0, )
8. З ім’ям Леся Курбаса пов’язаний твір
А «Моя автобіографія» В «Мина Мазайло»
Б «Майстер корабля» Г «Я (Романтика)»
(0, )
1 — Там така глибочінь, що й дна не
дістанеш! Там ніхто ніколи дна ще не
діставав! Та куди там?! Там так глибоко, що
наша дзвіниця пірне! їй-бо, правда! Пірне з
хрестом! Отака там глибочінь!
2 — Заставлю! Виб’ю з голови дур
український! А як ні — то через труп
переступлю. Через труп!..
3 — Тільки-но привели з гброда нову
групу вер- сальців, здається, усі черниці, вони
на ринку вели відверту агітацію проти комуни.
4 — Час я проводжу тут добре. Тітка
видужала. Весело. Ранком їжджу на пляж.
Беремо човна, запливаємо далеко в море.
Лазимо по скелях. У мене вже є тут знайомі.
Усі до мене надзвичайно ставляться.
9. У будинку розстріляного шляхтича відбуваються події
А новели В комедії
Б роману Г усмішки
(0, )
10. Олександр Довженко — прототип
А режисера Сева В То-Ма-Кі
Б Професора Г Богдана
(0, )
11. Словами Радісний дівочий усміх був гримасою на її пристаркуватім обличчі описано
А Тайах В тьотю Мотю
Б Мазайлиху Г Тамару Василівну
(0, )

Нашому народові завжди були притаманні чуйність, доброта, милосердя. Вважалося цілком закономірним і природним до нещасному, знедоленому, дати притулок бездомному, поділитися з голодним шматком хліба, захистити скривдженого, немічного або старого. У житті людей необхідні чуйність, доброта, і не тільки для тих, хто її потребує, а і для тих, хто нею ділиться. До людині може навіть добре слово.

Виховати порядних, добрих дітей намагається кожна родина. Так само виховував і свого племінника Климка, що залишився сиротою, дядько Кирило, виховував, як рідного сина. Він його пестив, любив, привозив гостинці з кожного рейсу. Привчав до самостійності, стежив за шкільним навчанням. І зі свого боку Климко відплачував своєю турботою та любов’ю. Він прибирав, міг приготувати їжу. Климко був наділений багатьма гарними рисами характеру: був чуйний, організований, турботливий.

Коли на початку війни гине його дядько, хлопчик залишається зовсім один, без рідних і даху над головою. Щоб не обтяжувати чуже життя, він ні до кого не йде жити. Та Климко не тільки влаштовує себе, а ще й відповідає за життя своєї улюбленої вчительки, яка залишилася з немовлям на руках. Йому боляче дивитися на те, що вчителька замість молока годує маленьку донечку чаєм, бо не має можливості купити їжу. І тому Климко приймає рішення відправитися за 200 кілометрів у Слов’янськ за сіллю для того, щоб виміняти її на їжу, яка потрібна і його другу, а найголовніше, щоб мати можливість придбати молоко для дитинки своєї вчительки.

Але не всі люди прагнуть до одне одному в горі, є й такі, хто намагається нажитися на чужому нещасті. Зустрілися такі й Климку — це Бородань, який намагається купити плаття вчительки за безцінь, Бочончиха, яка не поділиться і навіть сухарем, а також ворожка та поліцаї. Та все одно добрих людей на світі більше.

Климко подолав шлях аж до Слов’янська, голодний та босий. А там він на ринку врятував дівчину під час облоги, назвавшись її братом. Хлопчик не зміг би вчинити по-іншому, бо він був милосердним і думав більше про інших ніж про себе. Навіть коли Климко був у тітки Марини, яка його лікувала в гарячці і потім хотіла залишити у себе, сміливий та самовідданий хлопчик не погодився, бо відчував відповідальність за життя близьких йому людей.

Після важких випробувань, після небезпечної дороги Климко повертався назад з дорогоцінною сіллю. Він, незважаючи на небезпеку, показав, куди тікати радянському полоненому воїну. І саме тут його наздогнала черга з німецького автомата. Хлопчик гине, не дійшовши до друга та вчительки усього декілька сотень метрів.

Климко постає людиною, яка в першу чергу дбає про інших, а не про себе. Не замислюючись йти на самопожертву, заради людей чинити героїчні вчинки, на які здатен не кожен, зовсім не обов’язково, але виявляти порядність і чуйність, чинити добро — це те, до чого повинна прагнути кожна людина.

Сочинение «Мой любимый герой русской сказки – Баба-Яга»Мне нравится читать русские народные сказки, в которых есть персонаж Бабы Яги. Это колоритная сказочная героиня, хотя и страшноватая внешне. Прозвали ее «Костяной ногой».У Бабы Яги длинный нос крючком и лохматые седые волосы. Она одета в длинную юбку, старый фартук, а голову повязывает платком. Живет Баба Яга в чаще дремучего леса, в избушке на курьих ножках. Она умеет летать по воздуху в ступе себе метлой. Избушка у бабки тоже непростая. Она может поворачиваться кругом и даже бегать по лесу на своих курьих лапах.В некоторых сказках эта героиня злая, она грозится съесть других сказочных персонажей и «на косточках покататься». Например, в сказке «Гуси-Лебеди».Иногда, Яга, наоборот другим. Например, она Ивана-царевича от погони в сказке про молодильные яблоки. Она топит баню, кормит уставшего Андрея-стрелка в сказке «Пойди туда, не знаю куда». А потом Яга даже дарит ему волшебную лягушку, чтобы перебраться через огненную реку.В некоторых сказках у нее есть дочь – это Василиса Прекрасная или Марья-кудесница. Эта дочь тоже волшебница, но она красавица. А откуда взялась сама Баба-Яга – это загадка. Она любит говорить: «Фу, русским духом пахнет!». Выходит, она сама нерусская?Хотя эта героиня и страшная, но без нее невозможно представить народные сказки. Поэтому она - мой любимый